Субота, 19 квітня 2014, 11:14
Головний міліціонер області вважає, що корупцію побороти неможливо, поділився, коли йому було страшно та як працюватиме з противниками його призначення. А також розкрив секрети навчання у ФБР та яка зброя «зникла» з міліції у ніч гніву
Зустрітись з новопризначеним начальником обласного управління міліції Василем Облещуком домовились зранку у вихідний, на 3 день його перебування на новій посаді.
Кабінет на 4 поверсі особливою розкішшю не здивував. Навіть двері до приймальні не надто презентабельні. От лише на дверях, що праворуч, табличка з іменем нового очільника міліції.
· Заходьте-заходьте, вже чекаю на вас, - господар кабінету піднявся назустріч і вийшов з-за столу, вітаючись. Чи не вперше у стінах міліції бачу його не у формі. Звичайна джинсова сорочка, начищене до блиску взуття. Гладко голений, ніби щойно з перукарні. І на фоні сивини яскравою плямою голубі очі, що наче пронизують. З кабінету у цей час виходили люди.
· А що це ви працюєте, у суботу? – запитую.
· Так я вже звик, - пояснює. – 20 років і у вихідні, і вночі… Не повірите, навіть не пригадаю, коли востаннє на полюванні чи рибалці був. А тепер тим більше навряд чи скоро вирвусь.
На всі основні посади - тернополяни
· З чого починатимете на новій посаді? Що потрібно зробити, аби покращити роботу міліції?
· Зараз головне зберегти «кістяк», який залишається в структурі МВС в області. Професіонали, які працювали, мають залишитись на займаних посадах. Якщо, звісно, вони їм відповідають, не були замішані в корупційних темах і не відстоювали бізнес-інтереси певних структур. Верховна рада прийняла закон. Якщо раніше працівник міліції при виході на пенсію отримував 80% грошового утримання, то з 1 травня лише 70%. Тому чимало справжніх фахівців, які могли б ще працювати, планують поповнити ряди пенсіонерів. Так, прийдуть на це місце молоді. А досвід? Молодь комусь треба вчити. У нас зараз середній вік працівників 28 років. І в міліцію стимулу йти, на жаль, особливого немає. Зарплата сержанта – близько 2 тис. грн. І як раніше ми хоча б гуртожитком їх забезпечували і через десяток років він міг розраховувати на власне житло, зараз такого немає. Проте робота і у вихідні, і свята, і вночі. Тому молодь йде працювати в охоронні фірми – зарплата більша, а ніхто услід не кричатиме образливі слова чи погрози. Необхідно повертати довіру міліції. Зараз дуже помаленьку, але цей процес відбувається. Завдячувати цьому потрібно і громадським організаціям, які нам допомагають. Зараз хочемо залучити більше наших працівників для патрулювань вулиць. Щоб городяни ввечері, скажімо, могли вільно пройти містом і відчували себе у безпеці.
· Якісь суттєві кадрові зміни будуть?
· Ні. В мене позиція така: на всіх основних посадах мають бути тернополяни. Раніше яка була тактика: приходив начальник управління і з ним разом його команда – донецькі, кияни. Зараз ми фактично переформатовуємо економічну службу, якою керували столичні. Так буде і з УБОЗом, управлінням громадської безпеки. 95% будуть люди, які тут працювали і заслуговують кар’єрного росту. Лише за професійними ознаками. Зараз «іногородні» зрозуміли, що тут їм нічого більше робити і самі йдуть.
«Воювали не проти Облещука, а через посаду»
· Що ви відповіли б людям, які були категорично проти вашого призначення? І мотивували відсутністю досвіду оперативної роботи та у слідстві.
· Проте у мене є життєвий, управлінський досвід, підтримка особового складу і теоретичні знання що оперативно-пошукової, що слідчої діяльності. І кадри! Головне, щоб люди, які мене оточуватимуть, не підвели.
· Про що говорили з міністром МВС паном Аваковим під час співбесіди, коли вас призначали на цю посаду?
· Що треба співпрацювати з громадськими організаціями, городянами. Бо жодна політична сила не повинна мати впливу на роботу міліції. Ми поза політикою. І єдиний, хто нам може давати оцінку – це громада. Ми перші в Україні, до речі, формуємо громадську раду, яка запрацює вже у травні. Ці люди будуть контролювати роботу міліції і зокрема мою. Є питання у громади чи відносно землі, чи щоб справу не зам’яли – будемо разом вирішувати. В правовому полі. На всі зауваження – обіцяю – адекватно реагуватиму.
· Як збираєтесь діяти щодо представників влади міста, області, які представляють одну політичну структуру? І саме вона проводила акції протесту проти вашого призначення?
· Я людина неконфліктна. Будемо йти на контакт з певними політсилами, аби дійти спільного знаменника. В Тернополі має бути спокій і порядок. А воювали вони не проти Облещука, а відносно посади, яку він обійняв. Так, комусь це не подобалось, бо хотіли свого представника. Вони «прив’язують» сюди події у місті 9 травня минулого року. Я хотів би, щоб преса чи громада дослідила: це була провокація, чи все відбувалось в правовому руслі.
· Так що це, на вашу думку, відбувалось 9 травня?
· Подали заяви ветерани і комуністи на проведення акції з покладання квітів. Мають право? Так! Це їм дозволяє 39 ст. Конституції. Вранці міськрада приймає рішення про заборону будь-якої символіки, за деякий час прокуратура скасовує це рішення. Закон дозволяє будь-кому піти і покласти квіти до пам’ятника. Хтось, може, хотів використати політичну складову. Але міліція лише забезпечувала порядок. В нас була задача: щоб люди, які йшли колоною, не постраждали. Ми їх оточили, провели і відходили в бік. В нас жбурляли димовими шашками, били… Все розсудить час. Головне, яку оцінку дадуть нашим діям тернополяни, а не політсила.
47 арештованих могли б згоріти
· Тоді вам зламали, як не помиляюсь, 2 ребра і наставили синців. Ви виходили до розлюченого натовпу у 2004-у і коли стояв Майдан. А не страшно було, адже могли покалічити, убити?
· У 2004-му не було такої агресії в людей. Навіть під час Майдану в Тернополі було спокійно. Агресія і ненависть я побачив тепер, у ніч з 18 на 19 лютого, коли трощили і палили все. Ми підтягнули туди сили. Я вийшов до людей, намагався домовитись, переконати і в цей час в нас полетіло каміння. Страх прийшов пізніше. Коли я проаналізував, що могло б бути, скажімо, під час підпалу міськвідділу міліції. Що могли загинути людей, які охороняли «оружейку». Коли горів 1 і 2 поверхи і люди вискакували з вікон третього. Коли 47 арештованих в ізоляторі в підвалі могли б згоріти, бо виходу не було. Я спілкуюсь з багатьма, хто тоді брав участь у підпалах і погромах. Питаю єдине: «Навіщо?». Вони толком і пояснити не можуть. Для себе хочу з’ясувати, чи справді у ту ніч гніву нас підставили. Ми могли б по-іншому зреагувати, якби трохи раніше мали інформацію про погроми.
· А що зі зброєю? Скільки одиниць її було у ту «ніч гніву» в приміщеннях міліції? І скільки «щезло»?
· 400 одиниць було в міськвідділі, стільки ж в управлінні. Ми її зберегли. Якби вона пішла б по руках… «Зник» один автомат. Коли шашки почали кидати, дим був стіною. Чи загубив працівник міліції, чи відняли, а боїться зізнатись. З цього приводу прокуратура відкрила кримінальне провадження. Пропали 60 гранат і 27 кг тротилу. Але були перемовини і люди, причетні до викрадення, все повернули.
· Як ви потрапили до академії ФБР і чи будете той досвід запроваджувати на Тернопільщині?
Корупцію побороти неможливо
· У 1995 р. був начальником служби дільничних інспекторів в області. Пройшов конкурс – на навчання до США зі всієї України нас поїхало двоє. 4 місяці навчався в академії ФБР. Відтоді зрозумів, що поліція і міліція – це дві великих різниці. Стереотипи неможливо переламати. В нас головне – цифрові показники. У них – як боротись з проблемою, якщо вона є і працювати на випередження. У нас кажуть: «Ми корупцію поборемо». Ні, це неможливо. Але вплинути на корупційні схеми, призупинити на якомусь етапі – з цим згоден. І міліцію переформатувати неможливо, бо потрібно міняти систему, починаючи від міністра і закінчуючи сільським дільничним. Дозвільні функції міліція не повинна виконувати, це треба від’єднати. А міліції залишити дві головні функції: боротись зі злочинністю і забезпечувати правопорядок.
· Як ви самі оцінили б свою роботу на попередній посаді - заступника начальника з громадської безпеки?
· Я мав вузький напрямок роботи. Як є якась складна ситуація, виїхати і «розрулити» так, щоб не було жертв. Думаю, на 99% це вдавалось. Тут треба бути психологом. Мені навіть закидали, що я надто «м’який», бо за 20 років не покарав жодного підлеглого. Просто домовлявся – або ти працюєш, як слід, або йдеш. Сам не вірив, що і колеги, і прості люди підтримають мою кандидатуру на посаду начальника.
· Кожен сержант мріє стати генералом. Ви розраховували на «генеральську» посаду?
· Я часом жартував з працівниками: «От буду начальником управління, я вас всіх порозганяю». Тоді шуткував і ніколи не думав про це серйозно. Але скільки мені буде відведено на цій посаді – день, два, рік, - це не основне прагнути генеральської посади. Бо гряде реформа МВС. Буде поліцейська структура через 2-3 місяці. А це інші функції, задачі. Я працював при 21 начальнику управління. Я – 22-ий. І останній. Бо потім вже буде поліція.
Довідка
Василь Облещук народився 14 квітня 1958 року у с. Бересток Заліщицького району. Закінчив Львівський державний університет та Українську академію внутрішніх справ, за фахом юрист. В органах внутрішніх справ з 1980 року. Пройшов шлях від дільничного інспектора до начальника відділу дільничних інспекторів міліції обласного управління внутрішніх справ. 10 років очолював управління громадської безпеки. 9 квітня 2014 р. призначений на посаду начальника управління МВСУ в області.
Худобиськи які