Середа, 24 грудня 2014, 00:20
В Україну повернулися “темні години”. За даними Міненерго дефіцит електроенергії по всій державі нині становить 3 млн. кіловат. Серед основних причин — нестача вугілля на складах теплоелектростанцій. Виникає питання: чому склади ТЕС не було поповнено заздалегідь? Як влада планувала отримати “дешеве українське світло”, що мало замінити “дорогий російський газ”?
Українські ТЕС, які працюють на вугіллі, виробляють до 40% необхідної електроенергії. За офіційними даними, запасів вугілля в Україні вистачить ще на 400 років. Біда тільки в тому, що зі 150 гірничих підприємств у державі не працює більше половини. Левова частка діючих нині шахт — на окупованій сепаратистами території. А з тих, котрі залишилися на підконтрольній нам, вивезти видобуте вугілля виявилося величезною проблемою: нема вагонів та пального.
Керівники так званих ДНР та ЛНР, ніби насміхаючись, пропонують нам купити в них наше ж вугілля. Ми гордо відмовляємося, щоб не фінансувати окупанта. Але однаково ...фінансуємо. Адже видобуте паливо терористи активно вивозять до Росії. А та ...імпортує його нам. За виручені кошти — забезпечує зброєю сепаратистів. Виходить, ми самі спонсоруємо ворога, самі оплачуємо вбивство наших хлопців. Де логіка? Ліпше вже імпортувати вугілля з ПАР та Австралії. Нехай воно буде дорожчим, зате купуємо не у Путіна.
Попри потребу економії, за сім місяців 2014-го Україна експортувала понад 5,7 млрд кВт/год. електроенергії. Чому тільки тепер ми припинили експорт у Білорусь та вдвічі скоротили до Криму? Чому досі не зросли інвестиції у діючі на вільній території шахти, аби збільшити їхню потужність? Чому тільки зараз енергетики почали складати графіки відключень? Чому не можна було зробити цього раніше, щоб запобігти невдоволенню в суспільстві? Питань багато, та чи будуть відповіді...
І наостанок: відмовляюся розуміти тих людей, котрі нині перекривають дорогу, протестуючи проти відключень електроенергії. Невже не усвідомлюють, що в країні — війна. І кілька годин без світла у теплій хаті — це не те саме, що на холодній передовій, де на кожному кроці чатує смерть. Дратує, що егоїзм часто перемагає патріотизм, про який так голосно кричимо, б'ючи себе в груди. Замість обурюватися, необхідно спільно почати економити. До прикладу, підприємцям відмовитися від яскравої світлової реклами, рідзвяної ілюмінації, підсвітки фасадів... Зрештою, способів багато, основне — бажання. Бажання запастися терпінням та пожертвувати бодай чимось задля спільної перемоги.
Тернопільський підприємець
З Блогу на 20 хвилин