Вівторок, 05 травня 2015, 14:36
Замість велелюдного зібрання – кілька десятків перехожих та зівак (фото 1). Замість обґрунтованих претензій на адресу влади – сльозлива історія про волонтера Лізу Шапошнік. Замість конкретних пропозицій – декларації, популізм та роздуми про життя. Саме такий сухий підсумок недільного віче, яке анонсували 3 травня на Театральному майдані Тернополя.
В черговий раз театр абсурду розіграв для тернополян вже давно обридлу п’єсу про погану владу і глас народу, який вона вперто не чує. Влада звичайно ж погана і проблем у місті хоч відбавляй, однак чи допомагає їх вирішенню пародія на волевиявлення громади? Очевидно що ні. Тоді, яку ж мету переслідували організатори цього балагану і що власне відбулось на Театральному майдані?
Про це та інші обставини одіозного дійства по порядку
Передусім зауважу, що ніякого віче 3 травня в Тернополі не було. Віче – це загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ, так принаймні тлумачить значення цього слова шанована нами Вікіпедія. Ключове в даному випадку слово є «загальні». Саме загальність зборів надавала їх рішенням ваги і обов’язковості. У випадку ж недільної «здибанки» ні про яку загальність мова і йти не може, як і про те, що оголошені її учасниками рішення відображають волю громади. Адже якщо від числа учасників «віче» відняти організаторів заходу, «звезених» ними активістів, працівників міліції, журналістів та Олесандра Башту (фото 2), без присутності якого не відбувається жоден мітинг на Театралці, фактично у зборах громади не взяв участі ніхто.
Навіщо ж робити такий фарс? Як варіант, для того щоб під виглядом волі громади оприлюднити власні думки та побажання.
Хто ж був організатором і що послугувало причиною для зібрання громади?
Більшість тернополян, які починають свій ранок із стрічки новин можуть відповісти, мовляв, захід організовувала широковідома у вузьких кругах волонтерка Ліза Шапошнік. Про це повідомлялось на численних сайтах, це ж вона писала у себе на сторінці Facebook, врешті, половина зупинок громадського транспорту міста була заклеєна листівками відповідного змісту. Але чому ж вона наважилась на такий крок? Волонтерка стверджує, що їй відмовив у аудієнції голова Тернопільської ОДА Степан Степанович Барна, а його підлеглі цинічно брехали їй, що посадовця немає на місці.
- Пан Степан Барна пообіцяв прийняти нас від 10 години ранку до 12:30. Нам відверто БРЕХАЛИ, що він відсутній, а насправді перебував на своєму робочому місці, і тому з 12:30 до 14:00 активісти подали заяву на проведення народного Віче. Просто таке відношення влади до людей вже сидить в печінках і дана ситуацію зачепила за живе, – розповідає волонтерка.
Зустрічі ж із Степаном Барною пані Ліза домагалася для того щоб передати йому прохання жителів Теребовлянщини та бійців АТО. Кажуть, планувала просити його не звільняти з посади голову Теребовлянської РДА Галину Зелінську (22 квітня Президент України звільнив її з посади своїм розпорядженням). Після того як Л.Шапошнік та решті «делегації» не вдалося зустрітися із С.Барною, волонтерка розпочала розвивати емоційну риторику про «глухого» до голосу громади очільника ОДА, про «кумівство» нової влади та про зраду ідеалів Майдану.
Ось вам і черговий прокол «сірих кардиналів», які стоять за спиною волонтерки.
Хоч Степан Барна далеко не подарунок, все ж ні для кого не секрет, що настільки відкритого для спілкування із пересічними тернополянами керівника ОДА як Степен Барна в нашій області не було, і певно вже й не буде. Кажете він «злякався» зустрітися з громадою? І це мова ведеться про людину, яка при владі Януковича не побоялася повішати на обласну прокуратуру червоно-чорне знамено? Ну аж ніяк не клеїться купи.
А про те, що перед керівником області можуть стояти більш вагомі проблеми ніж «здибанки» із кожним другим волонтером ви себе запитували? А може учасники мітингу перед тим, як звертатися до голови ОДА з кимось із його підлеглих свої питання обговорювали? Чи в тій дев’ятиповерховій хаті люди просто так сидять, а всі проблеми особисто Барна вирішує? Врешті-решт, ні в кого не виникало питання, чи вповноважений голова ОДА оскаржувати рішення Президента?
Висновок простий, як двері – привід для організації віче є явно надуманим.
Особливо дивно звучать із вуст Лізи роздуми про те, що перед тим, як призначати керівників на місцях влада повинна радитися із людьми, які краще знають ситуацію і місцеві проблеми. І це говорить людина, яка ще донедавна жила на Донбасі і навіть не уявляла в якій частині географії знаходиться та Тернопільська області, не кажучи вже про Теребовлю із її головою РДА.
А аргументи її соратників на користь того, щоб Галина Зелінська залишилась головою РДА це взагалі жесть: "Я є волонтер, я разом з нею їздив в машині. Ми їздили на Схід, і різних ситуацій багато було…. і треба було нам кошти щоб заправити автомобіль, вона витягує свою карточку зарплатну, в неї як раз тоді відпустка була, і заправляли за її кошти …"
Безперечно, пані Галина чинила гідно. Низький їй уклін, сердечна вдячність і шана за розуміння проблем бійців АТО та посильне сприяння у їх вирішенні. Ніхто й не думав поставити під сумнів її добрі справи. Проте, допомагати бійцям на Сході це не особиста ініціатива керівників держадміністрацій, а їх святий обов’язок. Їм, до речі, за це держава зарплату платить.
Тому, оцінювати ефективність голів РДА за критерієм активності їх участі у волонтерському русі є не зовсім коректно, вони не волонтери, а адміністратори на державній службі. В іншому ж випадку головою ОДА призначили б не Барну, а Тараса Германа або Лілю Мусіхіну.
Ось вам і чергове підтвердження того, що привід для «всенародного» обурення був, м’яко кажучи, висмоктаний із пальця.
Тепер погляньмо на те, що відбувалось на «віче» і хто стояв поруч вищезгаданої Лізи Шапошнік.
За спинами ораторів розвішені плакати (фото 3, 4 і 5) із наступними гаслами: «Надал хабарник, злодій і брехун НДЛ-ПНХ», «Заставний і Ништа розвалили птахофабрику – береться за Теребовлянський район?!!», «Пане Президент! Самоврядування – це байки???!!! Прислухайтесь до нашої громади!!!», ну і далі у тому ж стилі...
На сходах перед мікрофоном виступають громадські діячі, прізвища яких для більшості тернополян мало відомі: Олександр Кривокульський, Тарас Дудар, Олександр Філь, Євген Голоюх … В їх оточенні Ліза Шапошнік, безсумнівно, є зіркою першої величини (особливо після недолугої спроби міськради заборонити це зібрання). Те, що лунає з їх уст, аналогічно до змісту розвішаних плакатів не зовсім в’яжеться між собою. Образно кажучи, їх виступи створюють дисонанс і какофонію. Кожен із промовців говорить про те, що наболіло саме йому. Виступи перетворюються у проголошення непрописних істин, а окремих «діячів» заносить у сфери настільки високої політики, що складається враження ніби текст їх виступу писав як мінімум Гройсман або Яценюк.
Чого варте лише застереження Олександра Філя:
«… деякі депутати Верховної Ради пачинають лабіювати, тиснути на Степана Барну щоб встановити своїх людей на свої галузі, для того щоб продовжувати ті схеми, які були раніше …».
Це, мабуть, Степан Барна особисто жаліється Олекандру Філю на депутатів, чи то може пану Олександру, як керівнику ГО «Екоальянс», керівництво МВСУ доповідає про виявлені схеми і махінації?
Як перше, так і наступне припущення є безглуздим по своїй суті, отже Олександр Філь або щось не договорює, або видає бажане за дійсне.
Кому ж хочеться лобіювати і тиснути на Степана Барну? Чи бува не самим організаторам віче? А чи не є це віче засобом залякування? Адже всі розуміють, що новопризначеному голові ОДА аж ніяк не потрібні гучні сварки із громадськістю. Йому потрібна стабільність і поступ, а не пікети, мітинги і віче.
Невже це Ліза Шапошнік така підступна?
Швидше за все, пані Єлизавета навіть не підозрює у якій грі вона бере участь. Бідну дівчину обвели довкола пальця і використовують, як ляльку, за ниточки якої вміло смикають лялькарі. Їй в даній ситуації можна лише поспівчувати.
Її виступ був емоційний, але чогось конкретного запропонувати слухачам вона не змогла. Розповідь Єлизавети звелась до переказування тих проблем з якими їй доводилося стикнутися під час волонтерської діяльності. Проблеми, складнощі, випробування, і жодного слова про «кумів» і кінець їхньої влади. Було таке враження, що дівчина не розуміла навіщо вона вийшла до мікрофона і взагалі підписалася під організацією цього заходу.
Призначення нового голови ОДА – це безсумнівно певне «перезавантаження». Це нові фігури на владному Олімпі, нові «правила гри» і нові можливості, можливості увірвати свій шматочок пирога. Напевне, під час розподілу пирога якась група людей не отримала тих вигод, на які вони розраховували, от і доводиться їм боротися за місце під сонцем. І їм байдуже якими методами вони отримають свій пиріг. Якщо прийнято рішення шантажувати голову ОДА акціями протесту – отже шантажуватимуть, і плювати, що вимоги протестувальників, їх аргументи та дії поєднуються між собою, як «горбате» і пліт.
Наприкінці «віче» слово надають заступнику голови ГО «АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ МАЙДАНУ» в Тернопільській області Олені Степановій, яка в черговий раз «дала перцю» міському голові Сергію Надалу за дерибан землі і нищення парків. Між іншим, Олена Вікторівна сестра Євгена Степанова. Саме того Степанова який судився із мером Надалом через його публічне звинувачення у причетності Євгена Вікторовича до того ж таки кримінального угрупування «АРАКС».
«АРАКСУ», зрозуміло ж, ніякого не існує. Його ще ген-ген коли «перемогла» наша доблесна міліція. Маєте сумніви - можете їм навіть запит написати. Відповідь буде чіткою і однозначною - немає і край. Але люди залишились, як і залишились їх інтереси, і методи боротьби за місцем під сонцем.
Заплутана круговерть балагану, який відбувався на Театральному майдані, під час її критичної оцінки склалася у логічну і струнку схему. Відкритим залишається лише три питання: 1) що в обмін на свою прихильність хотіли виторгувати тепер вже відомі організатори «віче» у Барни? 2) як далеко вони готові за ради цього піти? і 3) як довго Лізу Шапошнік будуть водити за носа її нові колєги?
За підсумками ж усього цього дійства, жителі Тернопільщини можуть записати собі в плюс те, що в області нарешті з’явився керівник, який не налаштований на компроміси із «сумнівними елементами», а тернополяни зрештою перестали бездумно брати участь у різного роду «збіговиськах» лише тому, що хтось назвав їх «віче».
А Лізу, звичайно ж, шкода …
Тарас Мельник
фото 1
фото 2
фото 3
фото 4
фото 5
фото 6
Худобиськи які
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису