Вівторок, 21 червня 2016, 13:11
"Тернопільський тиждень" неодноразово писав про "мишині перегони" в нашій області за посаду начальника Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області.
Майже півтора роки місцевий криміналітет бореться за право на власний розсуд розпоряджатися чи не останнім вартісним майном, що залишилося в державній власності на Тернопільщині – землею.
Непомітно для більшості з нас колишні «бандюки» розпочали запеклу боротьбу за посади у Держгеокадастрі, наслідки якої можуть вилитися в розбірки у стилі дев’яностих.
Земля завжди була, є і буде залишатися чи не найбільшою цінністю та ресурсом, за володіння яким тисячоліттями точилися війни та лилася кров. В силу своєї природи вона є дуже особливим капіталом, адже прямо або опосередковано бере участь у виробництві усіх товарів та послуг. Більш того, цей цінний ресурс є вкрай обмеженим, оскільки із часом його не стає більше, а зростаючі апетити людства тільки посилюють попит на нього. Але що ж робити, коли вся земля вже комусь належить, а платити гроші за коштовні «морги» поля ні бажання, ні можливості? Відповідь на це питання дуже наочно і чітко сформулював персонаж Михайла Булгакова – покидьок і маргінал Поліграф Шаріков: «Все треба взяти, тай й поділити!».
Сьогодні Тернопільщина, та й вся Україна загалом, переживає часи смути і невизначеності. Суперечливі й непослідовні зміну у законодавстві, неузгоджене впровадження реформ аж ніяк не сприяють впевненості у завтрашньому дні. Пересічним тернополянам важко зорієнтуватися у цій «каламутній воді», чого не скажеш про «вчорашній» криміналітет, який після первинного накопичення капіталу в дев’яностих знову почувається у рідній стихії. Саме тепер для них випав шанс поділити чуже, зробивши його своїм, на сам перед державні землі.
Можливо хтось не в курсі, але вже понад рік питання землі в Україні перебуває у підвішеному стані.
Президент повним ходом педалить адміністративну реформу, яка передбачає передачу земель за межами населених пунктів у розпорядження територіальних громад.
Разом з тим, гарант підписує закон, яким продовжує мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, а у парламенті зависає розгляд низки надважливих для земельного ринку законопроектів, зокрема проекту Закону №4355 щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами, а також проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. А що найважливіше, все це відбувається одночасно із проведенням лавини конкурсів на заміщення керівних посад у новоствореній державній службі – Держгеокадастрі, що прийшов на зміну колишнього Державного агентства земельних ресурсів України.
Користаючись цією ситуацією, тернопільські «ділки» спробували пропхати у крісло начальника Головного управління Держгеокадастру свою людину, яка мала б допомогти їм тихенько роздерибанити залишки державної, а в їхньому розумінні «нічийної», землі.
Розраховуючи на фарт і наглість, у звичній для себе манері «бандюки» поперли в наглу, зробивши ставку на Ярослава Коваліва – скандально відомого екс-помічника народного депутата Ігоря Побера.
Однак шокуюча некомпетентність Коваліва, його співпраця із Партією Регіонів та очевидний зв’язок із криміналітетом спричинили такий резонанс, що це стало нездоланною перешкодою на його шляху. Після кількох скандалів у Кабміні питання призначення голови Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області вирішили «заморозити», тому до сих пір ця структура працює без начальника, а його обов’язки виконує колишній заступник Павло Бондар, відомий своєю лояльністю до Івана Бабійчука. До речі, сам Боднар є людиною нардепа Микола Люшняка, довіреною особою якого він був на виборах 2012 року.
Худобиськи які