Нове на сайті:
Шана нашим Захисникам: Надал зустрівся з Героєм сьогодення, який віддав своє здоров’я за нашу Свободу та Незалежність Ремонти тротуарів чи відправити гроші на дрони? Тернополян обурив стан тротуарів на вулицях міста, - фото Встановлені попередні причини смерті дитини в стоматології Тернополя Аеропорт в Тернополі має нового керівника Працівник ритуальної служби в Тернополі грабував померлих Нові камери в Тернополі - фейк і недолугість місцевих ЗМІ Рік умовно за облиття фекаліями та побиття поліцейських отримала жінка на Тернопільщині На Тернопіллі група людей виготовляла і збувала цигарки На Тернопільщині незаконна вирубка лісів не припиняється Сергій Надал: 5 листопада «Допомога армії від Тернополя» знову вирушає на передову Невеселі "пригоди" відомої тернополянки в Києві Рік мешкала на Тернопільщині та прославляла путіна Мариновський про Головка: "Мені неприємно за батька чотирьох синів, сина, брата, чоловіка… " Зелений двір: у Тернополі постійно висаджують нові дерева, згідно стратегії відновлення прибудинкових територій Судитимуть державного реєстратора, який незаконно допомагав московським попам на Кременеччині

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

        Пишіть нам і присилайте свої розповіді на електронну адресу: t-weekly@email.ua

Непрошеною гостею, з властивими тільки їй сумними особливостями, настала сонлива осінь. Накрила брудно-жовто-коричневим покривалом висхлу та спраглу за літо землю. Полем мчать холодно-пронизливі вітри. Не вється дим від рибацьких вогнищ над рікою.

У чудернацькому танку кружляє відмерле листя. Квіти, немов плачучи, скидають різнобарвні пелюстки. Вже не танцюють сонячні зайчики на скляних майданчиках вікон. Не має і тієї ліниво-гордовитої кішки, що полюбляла статечно прогулюватись подвірям…

Осінь - ти рідна мені! Ти привчаєш до себе поступово - цілий вересень глухо і жваво падають  каштани, розколюючись, оголюють шоколадні лаковані ядра-серця.

Небо густішає, стає пронизливо-синім - так буває тільки осінню. А цей жаданий дощ, коли від парасоль стає тісно на вулиці і здається, що якраз він, такий прохолодно-приємний, з'єднає хоча б ненадовго таких різних і таких самотніх людей, як ми.

Осені підкоряєшся як неминучості, адже люди так люблять підкорюватися, коли нічого не потрібно робити і є хоча б маленька можливість пливти ти за течією.

Мені сумно! Я нікому не можу подарувати це!

А як хотілося б кохати того, хто кохає мене! А якщо мене ніхто не кохає? То я б хотіла кохати того, хто не кохає мене! Щоб заслужити любов! Щоб радістю стало очікування мене і щастям - володіння мною! Я б могла дивитися у твої очі та бачити в них біль і правду - те, справжнє, що не довіряють чужим.

Але ніхто не знає, що я могла б …

Минув той чарівний час, котрий полонив безтурботністю та бешкетництвом, залишивши тільки сумні спогади і на прощання війнувши першим холодом недалекої старості. В душі пустка і туга. Тому що шалено-стрімко біжить ріка життя, ховаючи у своїх бурхливих водах тепло, щастя, надії...

… Пізно осінню мені сниться очікування. Осінь, чим провинилася ти? Тим, що вітер і небо здаються злими? Тим, що сонце поводить себе наче зрадник? Повз тебе хочуть прошмигнути, пробігти, проскочити, швидше, худкіше – в зиму!

Люди! Хіба праві ви?

Адже тільки восени в нас живе така сильна, несамовита, жадібна віра в те, що буде, обов'язково буде, настане, прийде сліпуча, неймовірна, щаслива і всеперемагаюча ВЕСНА!

                                                                                                                                                                                                                        Юлія Май

Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу.