Не коні винуваті, а люди...

Понеділок, 31 січня 2011, 23:25

З відомого колись на весь СРСР конезаводу фактично уже нічого не залишилося

 Колись у Чортківському районі, в селі Нагірянка, був великий відгодівельний комплекс, який “спочив у Бозі” кілька років тому і після того, як дві тисячі племінних биків спритні ділки продали туркам. Принаймні така інформація мусувалася в пресі. Сотні місцевих мешканців залишилися без роботи.

Коней дарували навіть Президенту Кучмі    

А ще це село було відоме навіть за межами України завдяки потужному підприємству “Ягільницький кінний завод”. На ньому з початку сорокових років минулого століття вирощували племінних елітних коней. На місцевому іподромі регулярно влаштовувалися спортивні змагання з кінного спорту. На базі кінного заводу працювали гуртки верхової їзди для дітей та дорослих. Полюбляло приїжджати до Ягільницького конезаводу і керівництво України. Під час одного візиту колишнього президента Леоніда Кучми тодішній директор підприємства зробив гаранту Коституції королівський подарунок — подарував породистого вороного красеня-жеребця. Знаючі люди говорили, що вартість такого коня — кілька десятків тисяч доларів. Реальну ціну, звісно, не афішували.                        

І екс-президент від подарунка не відмовився. А невдовзі керівника цього конезаводу призначили головою Чортківської районної держаміністрації. Леонід Кучма подарованого коня, якого звали Гриф, оцінив адекватно. А кінь залишався ще деякий час у ріднійстайні. Щоправда, до нього вже було особливе ставлення і нагляд відповідний.

Підприємство “втратило” навіть свої землі     

Сьогодні державне підприємство “Ягільницький кінний завод” також працює, та от від колишньої слави залишилася тільки згадка. Про конезавод останніми роками згадували переважно тоді, коли мова заходила про розпаювання земель, які належали цьому підприємству. Перипетії навколо цього питання були такими напруженими, що років п’ять назад працівники конезаводу вдавалися до перекриття залізнодорожних та магістральних шляхів. У тій ситуації пересіклися інтереси громад вісьмох сусідніх з Нагірянкою сіл.Позаминулого року ці землі таки розпаювали, і в результаті чого кінний завод втратив можливість здійснювати виробничу діяльність з вирощування сільськогосподарських культур.

Та повернімося до коней. На Ягільницькому конезаводі ще десь рік тому було понад сто п’ятдесят коней. Але вони не були власністю підприємства. Коні належали Нагірянській філії ЗАТ НВП “Райз-Агро”. Кілька років тому конезавод заборгував великі кошти за міндобрива цьому підприємству і тодішній директор кінзаводу передав коней “Райз-Агро”. Хоча,на думку багатьох місцевих мешканців, цього не слід було робити. Та й з правової точки зору це було не зовсім правильно.

На той час підприємство справді мало кредиторську та дебіторську заборгованість, а такожзаборгованість до бюджету та до Пенсійного фонду.

“Президентського коня” все ж забрали     

Протягом останніх років конезавод тісно співпрацювавіз ЗАТ НВП “Райз-Агро". Зарахунок цієї співпраці вдавалося підтримувати життєдіяльність державного підприємства. Згадана співпраця здійснювалася на підставі спільної угоди без погодження з міністерством.

Як би там не було, “Райз-Агро” — підприємство, яке фінансово спроможне і може собі дозволити утримувати та розводити племінних коней. Всі працівники та спеціалісти, які працювали колись на конезаводі, працювали і нещодавно(яка ситуція з цим зараз достеменно невідомо). Загалом структуру підприємства вдалося зберегти. Хлча, звичайно, матеріальна база конезаводу залишає бажати кращого. Напіврозвалені стайні, стара проіржавлена огорожа, вкриті болотом вигульні манежі.

В основному на Ягільницькому конезаводі розводили дві породи —українську вагову, яка є своєрідним синтезом верхової та тяглової порід, а також руського ваговоза. Є ще й кілька скакунів арабської породи.

В Ягільницькому конезаводі в минулі роки виростили багато висококласних племінних коней, які неодноразово перемагали в змаганнях, переможців скачок на Львівському іподромі в класі Дерб, були й переможці порід на ВДНГ СРСР і навіть олімпійська чемпіонка.

Ще донедавнафахівці кінного заводу працювали над виведенням ектер’єрно правильних, крупних, з хорошими примірними показниками і скаковими якостями коней.

До речі, подарованого Леніду Кучмі коня Грифа років тому забрали з Ягільницького кінного заводу працівники Адміністрації Президента України. Куди його мали доставити, звичайно, не повідомлялося.

КРУ “підводить риску”

А нещодавно КРУ в Тернопільській області в плановому порядку провело державний фінансовий аудит діяльності державного підприємства «Ягільницький кінний завод»за 2008-2009 роки та перше півріччя 2010 року.

І хоча відповідно статуту кінний завод утворено з метою вирощування і реалізації племінних коней, підвищення інтенсивності галузі конярства, поліпшення якості поголів’я племінних коней, а також виробництва та продажу зерна, цукрових буряків, картоплі, овочів, молока, м’яса та отримання прибутку. Але, як з’ясувалося,  з 2001 року державне підприємство не здійснює діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції. На час проведення аудиту воно знаходилось в процедурі санації та погашало майнові вимоги кредиторів.

Проведений аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства за 2008-2009 роки та перше півріччя 2010 року засвідчив неефективність заходів, що вживались його керівництвом, арбітражним керуючим щодо запобігання подальшої збиткової діяльності суб’єкта господарювання та відновлення його платоспроможності.

Дослідженням також встановлено, що підприємство передало інвестору майна за експертною оцінкою на суму 2,3 млн. грн., в свою чергу інвестор погасив борги Підприємства на суму 1,0 млн. грн., а на решту суми зобов’язань передав підприємству 40 племінних коней.

Підприємство лише за I-ше півріччя 2010 року згідно укладених угод інвестору зобов’язане сплатити за послуги з утримання коней майже 111,0 тис. грн.

Були виявлені й інші праворорушення. Загалом,відсутність належного контролю за своєчасними розрахунками за надані послуги призвела до того, що станом на 1 липня 2010 року підприємству окремі сільськогосподарські товаровиробники заборгували 233 тис. грн. Враховуючи, що вже сплив термін звернення до суду для стягнення заборгованості, можна вважати, що ці кошти Підприємством втрачені.

P.S. От через ці та інші махінації керівників підприємства протягом  багатьох років та через тих, хто ці протиправні діяння покривав, славнозівсний колись Ягільницький конезавод вже незабаром кане в Лету. Принаймні, місцеві ж мешканці та працівники підприємства вже не вірять, що його вдасться врятувати...

                                                                                                                              Віталій Гнатюк