Четвер, 14 грудня 2017, 13:30
Як казав відомий персонаж анекдотів і частий гість телепрограм Генадій Москаль: «плили, плили і на березі вср…лися».
Ця цитата закарпатського губернатора мабуть найкраще описує те, що відбувається сьогодні у тернопільській Солідарності. В партії, яку з горем пополам місцеві порошенківці намагались вибудувати протягом останніх трьох років, від солідарності залишилась тільки назва.
Комусь цей висновок може не сподобатись, а хтось навпаки потішиться і відкоркує шампанське. Взагалі, до цього можна ставитись по різному, однак факт відбувся і шило в мішку не сховаєш.
Минулого тижня на розгляд депутатів облради було винесено доволі резонансне питання. Депутатам пропонувалося підтримати звернення щодо звільнення Луценка з посади генпрокурора. Як всі ми пам’ятаємо це голосування було провалене. Буквально кілька голосів не хватило, але на щастя Барни та Юрика голосів все ж було недостатньо.
Чому це голосування було таким знаковим?
Все доволі просто, воно відбувалося на фоні комедії з арештом Саакашвілі у столиці. В такий непевний для гаранта час прийняття подібного рішення було б вкрай небажаним. А уявити, що хтось з членів пропрезидентської фракції може підтримати його ні сам Порошенко, ні його оточення певно не могли б і в страшному сні. Але це Тернопіль, крихітко ;)
І чомусь в такий напружений для партії час, коли навіть Олег Барна вимушений був їхати до Луценка, щоб особисто захистити його від пікетувальників, два красені Петро Гадз та Володимир Іванишин вирішують проголосувати «за».
Нє, ну красави, а чого хотіти?
Партійна дисципліна, якийсь там політичний курс, зрештою та ж солідарність з фракцією, то все для інших. То простолюди за ініціативи партії ходять прибирати парки, саджати дерева, упорядковувати область, проявляти так би мовити солідарність…
Шляхті не личить бруднити руки. Пани собі можуть дозволити більше, вони як завжди відкупляться.
Дивуватися такій позиції Гадза та Іванишина марна справа. В принципі Петро Гадз ще той політичний флюгер. Спочатку він шукав покровительства у помаранчевих, потім у біло-блакитних, а зараз користає з солідарно-червоних. Йому навіть можуть пробачити, адже Гадзу не вперше відкуплятися від правлячої верхівки. Ще за часів Валентина Хоптяна він став головним спонсором тернопільських регіоналів, усвідомивши, що будь-яка влада потребуватиме його грошей, тому й простить. Зрештою, а чо переживати так, рішення ж обласна рада все рівно не прийняла…
Дійсно рішення не прийняли та для більшості пересічних членів БПП вчинок цих депутатів є показовим маркером. З результатів голосування партійці мали б зрозуміти, що всі їх зусилля були марними.
В тернопільському осередку Солідарності не те що зріє розкол, чи існує брак монолітності.
Просто варто визнати, що на сьогоднішній день в Тернополі відсутня партія Солідарність.
Під її вивіскою діє клуб по інтересах. В цей клуб приходять люди щоб лобіювати інтереси своїх підприємств, родичів, знайомих, але тільки не виконувати завдання партії.
Взагалі, люди по різному ставляться до Луценка й Солідарності, як і до більшості інших партій та блоків в Україні, але уявити собі, щоб подібний крок могли собі дозволити БЮТівці важко. Напевне їх просто визнали б зрадниками і вигнали зі скандалом. Але ж для того щоб вигнати людину з партії потрібно як мінімум цю партію створити.
З редакційної пошти
