П'ятниця, 10 січня 2020, 16:04
Ні, звісно, це не схоже на схему. Зовсім. Аж ніяк.
Конкурс звершився 10 грудня. У ньому брали участь п’ять компаній. Схоже, конкуренти торгуватися і не планували, оскільки їх початкова та кінцева цінова пропозиція під час тендеру не змінювалася. Перемогло товариство «Вест Роудз Компані», яке запропонувало найнижчу суму. Цей догляд автодоріг обійдеться державному бюджету у понад 64 мільйони гривень.
Розслідування bihus.info
Підряд включає ліквідацію вибоїн, холодне фрезерування асфальтобетонного покриття, встановлення бортових каменів, часткове відновлення водовідвідних канав, скошування трави, вирізання кущів, збирання гілок, прибирання альтанок та автобусних зупинок від сміття, очищення доріг від снігу та інші роботи.
За документами у товариства лише п’ятеро працівників: троє машиністів дорожньо-транспортних машин, один водій автотранспортного засобу та директорка. Керівницею та власницею «Вест Роудз Компані» є Олена Чупровська.
За освітою Чупровська – педагог. У мережі можна знайти оголошення, де жінка пропонує репетиторські послуги з української мови та автобіографії. За півтора години занять просить 50 гривень. Але несподівано Олена Чупровська вирішила перепрофілюватися і очолити компанію, яка займається будівництвом доріг та автострад.
Щоправда контактний номер телефону, вказаний у документах зовсім не Чупровської. По той бік слухавки – Павло Іванечко. На своїй сторінці у соцмережі чоловік вказує, що раніше працював в «Автомайдані», який очолював Ігор Василів. Також Іванечко був довіреною особою кандидата від «Слуги народу» на парламентських виборах і єдиним спонсором кампанії Василіва. На ЗЕ-депутата друг не пожалів 58 тисяч гривень.
Павло Іванечко не заперечує, що нині співпрацює з компанією, яку заснував два роки тому: «Я є приватним підприємцем, надаю послуги суб’єктам підприємницької діяльності, бухгалтерські послуги, послуги з подачі звітності і так далі. Коли звертаються до мене клієнти, вони хочуть відкрити бізнес, то в дуже багатьох випадках вони говорять, Павло, давай зроби ти так, щоб до нас не дзвонили податкова, держпраці. Ми хочемо займатися бізнесом. Це має бути твоя головна біль, що там від тебе хоче податкова. Ми тобі за це платимо гроші, щоб ти вирішував питання».
Не лише з працівниками, але й матеріальним забезпеченням у компанії не густо. У власності товариства лише один трактор. Спеціальний вантажний дорожньоремонтний автомобіль, спеціальний вантажний піскороскидувач та вантажівку компанія орендує у ТОВ «Престиж 2017». Ці три одиниці техніки товариство у свою чергу винаймає у Марії Сметаніної. Сметаніна – помічниця на громадських засадах та дружина нардепа від «Слуги народу» Ігоря Василіва. А дороги, які утримуватиме «Вест Роудз Компані» розташовані у 164 виборчому окрузі, де здобув перемогу ЗЕ-депутат.
«Ми товаришуємо. Але є дружба, а є професійна діяльність. Моя робота пов’язана з багатьма компаніями. Підприємство орендувало техніку у Василіва. Об’єми не великі для роботи, тому кількість техніки не велика. Коли Ігор став нардепом, він не може займатися підприємницькою діяльністю, він цю техніку переоформив на дружину, яка оформилася підприємцем. Оскільки дружина проживає в Києві, вона не має можливості цим займатися, тому вона вирішила здати цю техніку іншому товариству. Підприємство займається цією технікою, воно її обслуговує, вирішує кому її здати в оренду на найвигідніших умовах», – розповідає друг нардепа від «Слуги народу».
Одна з умов участі у конкурсі – документ про аналогічно виконані роботи. І такий єдиний позитивний відгук компанії надав перший заступник начальника Служби автомобільних доріг Володимир Хемій. Нині ж ця держструктура і замовляє роботи на обслуговування півсотні кілометрів на Тернопільщині.
Павло Іванченко нічого дивного в цьому не бачить. Чоловік запевняє, що компанія виконувала й інші робити по субпідряду, наприклад із ямкового ремонту, але вони були незначні. В низці торгів участі не брали, бо розуміли, що не мають достатньо техніки, а залучати інвестиції та брати кредит – не в силі.
За інформацією проекту «Clarity» впродовж двох років «Вест Роудз Компані» брало участь в 11 закупівлях на загальну суму понад 76 мільйонів. З них – 64 за обслуговування доріг найближчі п’ять років в окрузі Ігоря Василіва. Цьогоріч компанія почала працювати за державні гроші з червня. Суми замовлень не надто великі. Найбільше – майже 4 мільйони гривень. То ж чи не випадково, що після отримання депутатського мандату саме наближена компанія до ЗЕ-депутат отримала великий підряд на довгий період?
Ігор Василів не приховує, ця компанія йому знайома і він має з нею зв’язки. Щоправда, успіх фірми після отримання ним мандату, він заперечує. Мовляв, шлях компанії був довгим і тернистим, бо ж в області роками існує нечесна конкуренція.
«Якби я став нардепом і тоді ця фірма почала вигравати, а ця фірма працює давно. Дай Боже їм здоров’я. У 2017 році дороги у Тернопільській області були віддані екс-нардепській фірмі, вони мали всього 7 камазів, забирали всю область під себе. Ми з товаришем довго писали всюди. Коли ми скаржилися, не були суб’єктами на тендерах, тому не могли подавати скарги в Антимонопольний комітет. Була ідея створити фірму, щоб ми могли заходити і працювати. Але не можна створити фірму і нічого не робити, не мати ніякої техніки. Я тоді вклав гроші, купив автомобілі. В нас є друзі-дорожники, які згодилися працювати. Ми заходили на конкурси, так як не мали досвіду, нам не часто надавали перемогли на конкурсах», – зазначив нардеп Ігор Василів.
Друг, який створив «Вест Роудз Компані» – це і є Павло Іванченко, який спонсорував виборчу кампанію Василіва, номер якого і фігурує на всіх документах компанії. Нардеп не заперечує, «в нас завжди була війна з колишнім начальником Служба автомобільних доріг, тому вони “мусіли ховати один від другого, якраз через якусь фірму, щоб він не бачив”. Хитромудра схема, не посперечаєшся. Але бідкатися на конкурентів не надто є за що. Компанія, яку пов’язують з колишнім очільником облавтодору Богданом Юликом – «БМБУД». Вона неодноразово освоювала державні гроші. Раніше її засновниками були Олександр Івахів та Андрій Самарик – тренери місцевих спортивних клубів, до відкриття яких долучався начальник Тернопільського САД Юлик. Він же – син екс-начальника УСБУ області Івана Юлика.
В час роботи Юлика на Тернопільщині «БМБУД» та «Вест Роудз Компанії» чотири рази разом ходили на торги. Інших конкурентів не було. Обидві компанії змагалися за зимове утримання, поточний дрібний ремонт дороги загального користування державного значення Збараж – Підволочиськ. Тактика у компаній була однакова – ціну за роботи ніхто не знижував. Але в усіх випадках успіх був на стороні компанії, пов’язаною з Василівом.
Далі змінилася влада, Василів потрапив під купол Ради і … переписав переписав техніку на свою дружину.
А Марія Сметаніна вирішила передати рухоме майно в оренду компанії “Престиж 2017”, якою керує друг чоловіка Володимир Апушкін. А вже в Апушкіна винаймає машини “Вест Роудз Компані”, компанія-переможець свіжих торгів у Служби автомобільних доріг на Тернопільщині. Та сама, створена ще одним другом Василіва. І очолювана нині педагогом Оленою Чупровською.
До слова, ось вишенька на торт. Чупровська перепрофілювалася з освітянки в дорожницю невипадково.
Вона – племінниця нардепа. Він цього і не приховує:
«Це моя племінниця. Її попросили люди, які працюють ті, що наші знайомі. Ми зараз продаємо їй техніку. Чому зараз, бо зима і ця техніка ціниться. Ми з дружиною не маємо коли займатися, зараз проживаємо в Києві. Не будеш ти ставити щось робити того, кому не довіряєш. По-моєму в березі не було вже нікого на експлуатаційне утримання цієї дороги. Вона в захалусті між Хмельницькою і Тернопільською областями. Фірми якісь великі не хочуть заходити туди тому, що там була дуже мала ціна. Тому відмовлялися. Вже виходу немає, вже Новий рік. І в 2020 вже не буде кому експлуатувати дорогу», – наголошує Василів.
Ремонт та обслуговування доріг – це золота жила для багатьох компаній. То ж конкуренція за такі роботи між компаніями велика, хоча часто нездорова і фіктивна: підставні фірми, змови на торгах, компанії без працівників та техніки. І за якимось дивовижним збігом обставин “жирний” тендер виграє компанія, пов’язана з нардепом від правлячої по суті партії. Ця компанія бере техніку у фірми, яка теж пов’язана з нардепом. А та, в свою чергу, у дружини цього ж таки нардепа.
Ні, звісно, це не схоже на схему. Зовсім. Аж ніяк.