Подвійне дно «Свободи» (Тернопіль: рік після виборів)

Вівторок, 29 листопада 2011, 14:24

Рік тому у Тернополі до виконання своїх обов’язків приступив новообраний міський голова свободівець Сергій Надал. І вже рік часу він керує містом, маючи при цьому абсолютну підтримку депутатського корпусу, більшість в якому все ті ж побратими-свободівці. То ж настав час як і меру і правлячій партії, так і опонентам міської влади, журналістами, підбивати підсумки обіцяного і реального зробленого. Стосовно цього вже багато було сказано, написано і продемонстровано різними ЗМІ, політиками і партіями. І буде ще написано.

Сьогодні ж своїми думками з цього приводу вирішив поділитися і Павло Федик, уповноважений представник фракції Партії регіонів у Тернопільській обласній раді

У день місцевих виборів, 31 жовтня 2010 року, у Тернополі була доволі низька явка виборців - 52% відсотки.

Вибори відбулись і завдяки 25 тисячам голосів у Тернопільській міській раді запанувала «свободівська більшість». І хоча кількість «свободівських» виборців виявилась на 3 тисячі голосів меншою, ніж на обласних виборах 2009 року, міським головою Тернополя теж став висуванець ВО «Свобода» і колишній перший заступник начальника ДПА області Сергій Надал. «Свобода», яка подає себе як «єдина сила українців», перемогла у 20(!) із 30 одномандатних округів.

Що змінилось у Тернополі з цього часу? Якими здобутками за рік може пишатися нова влада?

Серед найбільш яскравих, які безперечно поліпшили образ міста слід виділити чемпіонат Європи з водно-моторного спорту за участі команд із 17 країн, міжнародний фестиваль духовної музики, виготовлення телевізійних роликів про розвиток Тернополя за час нової влади, заборона продажу алкоголю в нічний час. Вдале призначення та діяльність Олександра Смика як начальника управління культури і мистецтв міської ради пожвавило митецьке життя міста, забезпечило добрі підстави тези про Тернопіль, як духовний центр українства.

Певні зміни торкнулись і господарки Тернополя. За минулу зиму утримання доріг виявилось для міста дешевшим, у декілька разів збільшилась кількість соціальних маршрутів. Проте й зросли тарифи на проїзд та подорожчала вартість комунальних послуг.

У місцевій та «свободівській» пресі широко рекламували відкриття соціальних магазинів.

Сьогодні у місті таких приватних магазинів із низькими цінами - чотири. Проте перший магазин, урочисто відкритий Сергієм Надалом ще під час виборчої кампанії до міськради, збанкротував.

Особливу увагу «свободівська» влада Тернополя приділяє капітальному ремонту. І хоча коштів на ремонт дорожньо-мостового господарства місто має відчутно менше, ніж торік, у Тернополі ремонтують проїзди і двори, по-новому мостять вулиці. Противники «свободівців» стверджують, що ремонти відбуваються у тих округах, де перемогли мажоритарники-свободівці. На виділені з міського бюджету кошти, восени розпочали переукладення тротуару поблизу Центрального універмагу. Оновлений тротуар має відповідати обіцянці міського голови – мати підігрів. І знову ж опонентам «Свободи» не заспокоюються – бо ж три десятка міських вуличок не покриті асфальтом.

Відомий вже на всю Україну тротуар з підігрівом є свідченням принципової позиції Сергія Надала у виконанні програми кандидата на посаду міського голови від «Свободи».

Насправді, дотримання передвиборчих обіцянок новоявленими націоналістами є досить гнучким.

Так, принципова позиція розвивати індивідуальне опалення в помешканнях тернополян, яка була фішкою «Свободи» минулого року, цього року змінена на підтримку проекту реконструкції існуючої централізованої системи опалення, яка повинна фінансуватись десятками мільйонів євро від «ліберастів» з Європейського банку реконструкції та розвитку.

Протягом року «свободівська» більшість міської ради зуміла ініціюватирішення, які переросли в журналістські скандали та викликали громадське обурення: надання в оренду частини приміщень Тернопільського Палацу спорту клубу танців, який належить тещі одного із заступників міського голови, неоднозначне вирішення земельних питань на користь «свободівських» депутатів та садово-городнього товариства «Калиновий цвіт». Протести викликала і процедура аукціону асфальтного майданчика на території КП «Міськшляхрембуд».

Рішення чи наміри ліквідації поліклінік, лікарень чи шкіл були опротестовані окремими громадами міста.Навряд чи очевидними для громади є результати ділових контактів міського голови з меріями польських міст. Поряд з цим, безперечно важливими для Тернополя є прийняті міською радою Програма комплексного розвитку туристичної галузі, Програма соціально-економічного розвитку міста, Генеральний план та Статут громади міста. До важливих успіхів Тернопільської міської ради варто віднести і швидке створення громадських рад. Проте саме громадські ради не спрацювали в конфліктних ситуаціях і не змогли показати свою дієвість та вплив на прийняття суперечливих та неузгоджених рішень нової влади.

Не вирішена за рік і найбільш важлива для громадської опінії проблема утилізації сміття.

Добре, що міський голова Сергій Надал отримав благословення Папи Римського Бенедикта XVI, а Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив його орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира. Проте знищення каплички та пам’ятника Збруцькому ідолу у парках міста дали грунт для звинувачень у релігійній упередженості «свободівської» влади. Проте реакція на будь-яке зауваження чи тим більше - критику опонентів та журналістів міською радою сприймається «в штики».

Символічно, що під час чемпіонату Європи з водно-моторного спорту міська рада тимчасово відмовилась від заборони алкоголю і вирішила підзаробити на продажі пива.

Навряд чи сподівались комуністичні пропагандисти, що їх трактування вітчизняних патріотів як буржуазних націоналістів стане актуальним для опонентів «свободівської» більшості у Тернопільській міській раді, яка об’єднує українські лозунги та бізнесовий підхід у вирішенні господарських справ. Тому риторичними залишаються питання про те як довго та успішно «Свобода» у міській раді Тернополя зможе непримеренно критикувати Київ, просити у нього гроші та й зрештою поєднувати «український дух» із комерційними інтересами.