Нове на сайті:
Від Тернопільської міської ради передаємо на фронт нову партію дронів, тепловізорів та камеру - Сергій Надал На Тернопільщині директора лікарні то звільняють, то поновляють Передали на передову Тернопільському 35-му батальйону нову партію ударних fpv-дронів та розвідувальних квадрокоптерів Маvic - Сергій Надал Перевізники у Тернополі вимагають підвищити плату за проїзд у громадському транспорті, - яка реакція мерії Обмеження для транспорту в Тернополі Сергій Надал на передовій нагородив наших захисників з територіальної оборони Тернополя В Івано-Франківську на 50% подорожчав проїзд у громадському транспорті Повістки виписують лише службовці ТЦК і СП, а не мер чи обласна та міська ради Оплата за проїзд у громадському транспорті Львова найвища в Україні та буде 25 гривень Питна вода в Тернополі подорожчала Зрадник з Тернопільщини понесе заслужене покарання «Бойові пташки» DJI Mavic 3Т від Тернопільської міської ради вирушили до 9-ї бригади «Холодний Яр» - Сергій Надал Ну не тільки чиновникам на Тернопільщині хабарі вимагати 3 лікарні на Тернопільщині надають психіатричну допомогу в стаціонарних умовах, так само 3 – за місцем перебування пацієнта Затримали чергових місцевих рекетирів

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 році спричинило найбільшу міграційну кризу з часів Другої світової війни. За даними ООН, з України виїхало 6,24 млн осіб.

БізнесЦензор вирішив розібратися, чому повернення в Україну вигідне не лише державі, але й самим мігрантам.

Основний удар прийняла на себе Європа, адже вона дала прихисток 5,88 млн українцям. Найчастіше від російської навали ховалися в Німеччині, Польщі та Чехії. Як свідчать дані Євростату, станом на кінець червня офіційний статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу отримали майже 4 млн українців. Із них найбільшу частку становлять жінки та діти – 46,6% та 34,4% відповідно.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, здебільшого з України виїхали жінки від 35 до 59 років (29% із загальної кількості мігрантів). Ще 15% – це жінки від 18 до 34 років. Із них понад 70% мають вищу або незакінчену вищу освіту.

Головна проблема для України полягає в тому, що її залишили люди найбільш працездатного віку. В умовах війни економічна складова працюючих людей безцінна. Від них залежать податкові надходження, стабільне виробництво та рівень економіки загалом.

Економісти кажуть, якщо не вдасться переконати 2,8 млн жінок працездатного віку повернутися додому, це коштуватиме Україні 10% річного довоєнного валового внутрішнього продукту. Це $20 млрд на рік за найгіршого сценарію.

Трохи позитиву додають українські соціологи. Зокрема, в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України вважають, що головна хвиля міграції з України вже відбулася, оскільки одразу виїхали люди, які мали для цього фінансову можливість, а також ті, хто втратив свої домівки під час найважчого періоду вторгнення. Зараз, як зазначають експерти, трапляються лише поодинокі виїзди, здебільшого для возз’єднання із сім’єю.

Також представники УВКБ ООН провели опитування серед українських біженців, і результати показали, що абсолютна більшість все ж таки планує або сподівається повернутися додому – загалом такі відповіді дали 76% респондентів. Найбільше, що стримує українців повернутися на Батьківщину – це питання безпеки. Також серед чинників вони назвали наявність домівки, доступ до комунальних послуг, наявність роботи та доступу для освіти для дітей.

Звичайно, що додому повернуться не всі. І чим довше триватиме війна, тим менше людей можна чекати. Водночас після перемоги життя в Україні буде вигіднішим, ніж у будь-де.

БізнесЦензор вирішив розібратися, чому повернення в Україну стане в пригоді не лише державі, але й самим мігрантам.

Чому Україна потребує повернення біженців

Дефіцит робочої сили. Проблема нестачі робочих рук була актуальною для України ще до повномасштабного вторгнення. Утім, зараз, коли країну залишили понад 6 млн людей, ситуація стала критичною.

За оцінкою Міністерства економіки, упродовж наступних десяти років Україні необхідно додатково залучити 4,5 млн співробітників на ринок праці. І можливо, доведеться залучати працівників із інших країн.

Із завершенням війни та початком відбудови потреби в робочій силі лише зростатимуть. І це буде необхідно не лише для фізичної відбудови країни, але й для поповнення українського бюджету.

Потреба збільшення обсягу податкових надходжень у бюджет. За даними Національного банку, минулого року витрати українців за кордоном зросли у понад тричі – до $2 млрд на місяць. Це кошти, які б могла отримувати Україна.

Українці у європейських країнах певною мірою компенсували ризики рецесії в цих державах, а в деяких навіть дозволила її уникнути.

Як свідчать результати дослідження EasyBusiness та Центру економічного відновлення, неповернення біженців коштуватиме українській державі $45 млрд податкових надходжень.

У мирні часи податки гарантують соціальні виплати, зарплати держслужбовцям, пенсії, відбудову доріг та інфраструктури. В умовах війни майже всі податкові надходження спрямовують на армію.

Зростання ВВП. Минулого року реальний ВВП України скоротився на 29,1%. Це найглибше річне падіння економіки за всю історію країни. Для відбудови та стабільного економічного відновлення ВВП має зростати з темпом мінімум 7-10% на рік до 2032 року. Для цього і потрібно до 4,5 млн працівників. Водночас, якщо біженці не повернуться додому, то впродовж 10 років це коштуватиме $113 млрд недоотриманого ВВП.

Що має зробити Україна, щоб переконати мігрантів повернутися

Головним критерієм для повернення додому біженці називають завершення бойових дій. Тут велику роль мають відіграти дипломати, які працюють задля отримання гарантій безпеки від інших країн. Наразі ми маємо заяву лідерів країн "Великої сімки", які проголосили, що беруть на себе політичне зобов’язання захищати Україну під час війни, а також в разі нового нападу РФ. До цієї декларації приєдналися ще 12 країн.

Також Україна має подбати про відбудову житла та сприяти зайнятості в регіонах, куди найбільше повертатимуться з-за кордону. До того ж важливою буде допомога біженцям із найбільш постраждалих регіонів, зокрема грошова, чи субсидування житла в інших областях.

Держава також має запропонувати такі умови для життя, соціальні пільги, компенсації та кредитні програми, щоб виграти конкуренцію у Європи. Європейські країни стовідсотково боротимуться за українських біженців, адже вони вже інтегруються у суспільство, вивчають мову, влаштовуються на роботу. Наші люди перекривають нестачу робочої сили в Європі та мають більш лояльне ставлення у порівнянні з трудовими мігрантами, наприклад, з азійських країн.

Наразі український уряд працює над новим трудовим законом, який передбачає скорочення розриву між зарплатами жінок та чоловіків. Також влада планує розвивати систему державних та приватних дитячих садочків, що сприятиме працевлаштуванню жінок.

Важливо також, щоб дорослі поверталися в Україну разом із дітьми. Як показує статистика, наразі велика кількість біженців готові повернутися додому, але дітей прагнуть залишити на навчання за кордоном.

Щоб уникнути цього, держава має запропонувати вигідні умови для освіти саме в Україні. Зокрема, спрощення вступу до вищих навчальних закладів, визнання сертифікатів закордонних освітніх установ, надання певних пільг.

Чому після перемоги вигідно повернутися в Україну

Після перемоги в Україні настане масштабний етап відбудови. Багато країн вже зобов’язалися своїм коштом підтримувати відновлення пошкоджених регіонів. Крім того, ймовірно, що у відбудові України будуть залучені кошти МВФ, ЄБРР та інших інституцій. Це також сприятиме появі величезних іноземних інвестицій у розбудову постраждалих регіонів та появу нових проєктів.

Представники великих компаній вже приїжджають та обмірковують, куди можна вкласти кошти після перемоги України. Наразі ми чуємо заяви про відкриття центрів оборонних компаній, наприклад, британської BAE Systems та німецької Rheinmentall. Також нещодавно про плани інвестицій у $3 млрд оголосив лоукостер Ryanair.

Все це сприятиме створенню в Україні тисяч нових робочих місць. Міжнародні компанії здебільшого пропонують гарні зарплати, офіційне працевлаштування та гідні соціальні пакети.

Наразі понад 40% біженців з України змогли знайти роботу, водночас через незнання мови їм доводиться працювати на менш кваліфікованих посадах, що впливає на зарплати.

Так, наприклад, у Німеччині середній місячний заробіток українців, працевлаштованих на повний робочий день, становить 2 550 євро. Для порівняння середній заробіток штатних працівників у Німеччині дорівнює 3 516 євро.

У Чехії ситуація не краща. Дві третини українських біженців заробляють лише 150 крон на годину (250 грн). У місяць українці отримують від 18 до 35 тисяч крон (від 31 до 60 тис. грн). Середня зарплата в Чехії становить 40 тисяч крон (68 тис. грн) до вирахування податків.

Дешевша оренда. Середні ціна за оренду однокімнатної квартири у Німеччині становить 630-850 євро (25,5-34,4 тис грн). Зазвичай, німецькі квартири здаються без меблів, тож додатково доведеться витратитися на ліжко, шафу, стіл та інше.

У Польщі ціни нижчі. На початок цього року квартиру площею до 40 кв. м можна було знайти за 1950-2859 злотих (від 16 до 23,5 тис. грн) в залежності від міста. Важливо, що у сусідній країні також часто здають квартири без меблів.

В умовах воєнного часу ціни на оренду житла в Україні пережили справжні гойдалки. Якщо раніше найдорожчі квартири були у Києві, то тепер – на заході країни. Так, у столиці однокімнатну квартиру можна винайняти за 11 тис. грн (дані bird), у Львові – за 16 тис. грн.

Можна припустити, що після перемоги ціни на оренду житла в Україні зростуть. Водночас, цілком очікувано, що зі стабілізацією ситуації країни Євросоюзу скасують компенсації та пільги на проживання українських біженців.

Менші тарифи на комуналку. У Німеччині в середньому оплата комунальних послуг становить 250 євро (понад 10 тис.) на місяць. Ще до 80 євро коштує опалення на сезон. У Польщі Середня вартість комунальних послуг за двокімнатну квартиру – 400-650 злотих (від 3,6 тис. до 6 тис. грн). Взимку сума може зростати до 850 злотих (7,75 тис. грн), якщо будинок опалюється газом.

В Україні середня комуналка влітку виходить у межах 2-2,5 тис. грн, взимку з опаленням – на 1,5-2 тис. грн більше.

Виходить, що в Україні дешевше. Можна дорікнути, що співвідношення комуналки та зарплати в Європі набагато менше, утім наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Національний банк прогнозує, що відповідна заборона продовжиться щонайменше до 2025 року.

Крім того, Україна є однією з небагатьох країн, яка пропонує субсидію тим, хто не може сплачувати комуналку.

Цифровізація послуг. Майже усі біженці впродовж останніх півтора року змогли оцінити переваги нашої країни в наданні електронних послуг. Сьогодні в Україні можна за декілька хвилин відкрити новий рахунок у банку або зареєструвати ФОП. Дублікат документів, наприклад, свідоцтво про народження або про шлюб, можна замовити за пару кліків та отримати на руки вже за три дні.

Завдяки "Дії" можна не носити з собою паперові документи, адже вся інформація зберігається у застосунку, а цифрові документи в Україні вже давно прирівняли до звичайних.

Країнам Європи таке цифрове спрощення послуг наразі може тільки снитися. Наприклад, у Німеччині для того, щоб почати користуватися карткою, необхідно отримати декілька паперових листів.

Ну, і звичайно, не варто відкидати той факт, що біженці сумують за країною, за домом, особливо, якщо тут залишилися родичі. 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу.