Неділя, 14 квітня 2024, 19:39
Дуже хороший та актуальний текст-порада від тернополянки Тетяни Семусь. Яка є не тільки фаховим адвокатом, а й …
Зрештою, читайте самі:
«Отож, декілька порад, якщо ви знайшли на вулиці гарненьке (або не дуже) кошеня, або цілу купку кошенят:
1. В Тернополі НЕ ІСНУЄ ПРИТУЛКІВ ДЛЯ ТВАРИН. Тобто, вам нікуди їх завезти, окрім як взяти до себе (так, так, є в Дичкові, але це адмінстративно не в Тернополі, так що автор тут права - прим.ТТ)
2. Забравши маля до себе додому притримуйтесь правил безпеки - якщо у вас вдома є домашні тварини, прибулець ОБОВʼЯЗКОВО ПОВИНЕН ВІДБУТИ КАРАНТИН (7-14 днів, залежно від стану і вигляду). Домашні тварини не повинні контактувати з новоприбулим! В квартирах місцями для карантину можуть бути ванна/туалет, балкон (але щоб не на спеці), в тваринки повинна бути завжди свіжа вода , їжа по віку (корм для кошенят) і лоточок (якщо ви не хочете прибирати зайві сюрпризи + це чудовий спосіб привчити дитину до лоточка);
3. По дорозі додому (або в найближчий час) маля необхідно показати ветеринару (лікар огляне тваринку, виміряє температуру, огляне вушка і очі, назве орієнтовний вік і стать і, у випадку необхідності, пропише необхідні ліки і дасть базові поради, як доглядати за дитинчам);
4. Не починайте мити тварину, як тільки принесли додому (навіть якщо на ній бліх більше, ніж власної ваги) - в маляти стрес і йому треба трошки оговтатись. Мийте за день-два, не раніше.
5. Від моменту, як кошеня опинилося у вас - починайте створювати пости про прилаштування НА СВОЇЙ СТОРІНЦІ і звертайтеся до зооволонтерських груп, які гарантовано і з радістю допоможуть вам у поширенні інформації про прилаштування! Ще раз - у поширенні інформації, а не заберуть у вас тваринку!
6. І насамкінець я вас трошки розчарую - ніхто, крім вас, сфотографоване на вулиці і виставлене в інтернет кошеня не кинеться і з вулиці не забере. Така жорстока правда життя, що в цього кошеняти на вулиці, швидше за все, ви і є єдиним шансом вижити. І наявність вдома «своїх ревнивих тварин» не є причиною того, чому ви з дотриманням порад вище не можете допомогти йому за тиждень-два знайти господарів. Або за декілька днів уже нікому їх не віддати, бо вони вже мої)
Памʼятайте, що добро не робить «хтось», добро робить кожен з нас, на своєму місці. І нехай ви не врятуєте всіх безпритульних тварин на світі, але ви зміните життя одного конкретно взятого шерстяного клубочка.
Також цей пост є ілюстрацією того, чому власники тварин повинні бути відповідальними і стерилізувати тварин і не допускати самовигулу - тоді б не було потреби писати цей пост в принципі.
І один найвагоміший позитивний момент - пришлаштовуючи тварин ви маєте унікальну можливість з них обрати собі саме свою ідеальну, з досконалим характером, так щоб потім гості не могли надивуватись, «де таких видають?!?». Відповідаю - таких видають виключно на вулиці, з кліщами у вухах...
Оно нижче - бачите Арнольда, малесенького шестикілогоамового котичка? «Було-стало»:)
