Вівторок, 26 серпня 2025, 12:37
Під спільними стягами!
На цьогорічному хресному ході до Почаєва ми побачили парадокс:
Жодного українського прапора.
Зате десятки червоних полотнищ, які носять не лише віряни, а й ті, хто воював проти України під символікою “ДНР”.
І тут постає питання: що саме об’єднує людей?
Виходить, що не віра у Бога як Творця любові й життя, а віра у “руского Бога”, під стягами якого московські попи «освячують» не хліб і воду, а бомби й кровопролиття.
Це не хоругва і не ікона. Це примітивний червоний прямокутник із образом Спаса, який бойовики зробили своїм бойовим символом. Його «освячували» московські попи для Гіркіна й Захарченка. Саме під ним ішли на війну ті, хто вбивав українців.
А тепер ці стяги несуть у хресному ході на заході України.
Виходить, що “віра” здатна єднати людей під одними й тими ж прапорами — що там, на окупованих територіях, що тут, на мирних землях.
Віряни демонстрували символи, що асоціюються з російською ідеологією та “рускім міром”.
Жодної шани до держави, яка воює, не проявили навіть мінімальним знаком у вигляді державного прапора.
І головне питання: чому для тих, хто несе символіку ворога, на паузу не поставили Конституцію, як це зробив президент для всіх нас під час війни?
Михайло Іваненко, УБД, доброволець з 2022 року, юристконсульт
