Вівторок, 30 вересня 2025, 17:49
Все направлено на те, щоб навіть діти думали про смерть і каліцтва, - пише тг-канал "Тернопільський треш"
В Чорткові вихваляються, що організували туристичні маршрути до місць поховань і на кладовища (скрін 1 з новин)
А в Тернополі дітей вчать відчувати, як це бути людиною з інвалідністю" (скрін 2 з новин)
І от дуже слушний коментар до цієї теми написав один з читачів тг-каналу. Не можемо його не опублікувати
"Більш конструктивно було б: запросити людей з інвалідністю, щоб вони розповіли свої історії, показали свої досягнення, труднощі, відповіли на запитання учнів. Тоді діти б бачили реальних людей, а не «рольову гру»
Симуляція ≠ реальний досвід
Дитина кілька хвилин посиділа у візку чи походила з пов’язкою на очах, але це зовсім не передає постійних труднощів, болю, соціальних бар’єрів, дискримінації, з якими стикаються люди з інвалідністю щодня.
Є ризик, що учні подумають: «Я відчув, як це, і це не так страшно», — знецінюючи реальні проблеми.
Ризик перетворення на розвагу чи шоу
Якщо немає серйозного контексту та обговорення, то учні можуть сприйняти процес як «прикольну гру» (катання у візку, пробіг з пов’язкою), що формує хибне ставлення.
Формування хибної емпатії
Емпатія будується не через «імітацію», а через спілкування, розуміння історій, спільні проекти.
Такі «експерименти» можуть лише закріпити стереотип: «інвалідність = лише фізичні труднощі», і не показують, наприклад, системних бар’єрів і проблем!
До чого готують наших дітей?"
