Лист, який отримали редакції тернопільських сайтів, опублікують не всі…

Неділя, 29 січня 2012, 22:46

Зі своєї сторони підтвердимо, що він на 90% правдивий – нас таки грабує сьогоднішня влада

Схоже на те, що з кожним днем стає все більше тернополян, які розуміють, що до влади у їхньому рідному місті, Тернополі, прийшла політична сила, яка за евфуїзмами про патріотичність та любов до країни приховувала банальне бажання ще більше вкрасти в тих же українців (ну, принаймні, деякі члени ВО «Свобода», які дорвалися до «корита» під прикриттям депутатства чи владного крісла,  це роблять навіть не вельми приховуючись). І саме ці люди мають намір, навіть поки що й анонімно, але говорити про те, що твориться у владних кабінетах.  І ті ж ці люди пишуть своє бачення і свої роздуми для широкого загалу, пробуючи донести цю інформацію до громади. Але оскільки місцеві газети, майже усі без виключення, давно куплені провладними силами і правди там є не більше, ані ж в безалкогольному пиві спирту, листи такі надсилають на адреси Інтернет-ЗМІ.

Звісно, що і не всі сайти є незалежними у повному розумінні цього слова. Щоб зрозуміти це, варто відслідкувати тільки одну ситуацію – днями на адреси усіх без винятку (зрозуміло, що тих, які мають певну вагу в віртуальному просторі), редакцій сайтів Тернопільщини надійшов цікавий лист. Деякі портали його передрукували. Інші проігнорували (з різних причин, які ми не вказуватимемо, щоб не звинуватити колег у продажно-заангажованій позиціїі та співпраці з так званими «побратимами»). Але факт залишається фактом. Інформацію, яку ми подамо далі, опублікували далеко не всі. Чому? Висновки робіть самі, шановні читачі…

«Тернопільський тиждень» далеко не жовта преса, як вже напевно зрозуміли наші читачі, хоча й нам закидають час від часу «належність»  до тих чи інших осіб-політиків чи партій. В цьому плані можемо тільки сказати, що «прапор в руки» таким коментаторам. Та зазначимо, що все підряд ми не друкуємо. А інформацію, яка варта уваги, ми ретельно перевіряємо власними зусиллями і з допомогою своїх джерел. І якщо вже щось публікуємо, то знаємо що це важливо хоча б з огляду на важливість теми. Так і цього разу. Інформацію  в листі, який буде далі, ми перевірили. І вона на 90% відповідає дійсності.  Чому не на сто відсотків? На це є свої причини, і про розвиток цієї теми «ТТ» повідомить днями й детальніше…

А тепер сам лист:

«Розбиті та розфарбовані балончиками вікна, обшарпаний фасад, понищені двері може побачити кожен тернополяни, якщо пройдеться центром міста. Такий жахливий вигляд зараз має знаний колись у Тернополі ювелірний магазин «Янтар», який розташований на бульварі Тараса Шевченка. Цей краєвид дуже десонує з прикрашеним до новорічних та різдвяних свят Театральним майданом та сусідніми приміщеннями. Таке враження, що в цьому магазині проходили бойові дії. І насправді це твердження не так далеке від істини. Війна розгорілася між трьома сторонами.

Перша сторона - підприємець В.Штогрин, який відповідною комісією першим був визнаний переможцем конкурсу на оренду комунального приміщення. Бізнесмен запропонував ціну, яка чи не на 10 тисяч щомісячних гривень була більшою від ціни найближчого конкурента. Він явно надівся на те, що керівники міста через якийсь час дадуть приватизувати це приміщення. Але не так сталось, як гадалось. В заступника мера В.Камінського були свої плани на “прихватизацію” колишнього магазину «Янтар». Тому на виконкомі навіть за присутності переможця, не даючи йому жодних пояснень, це приміщення відали новому власнику.

Друга сторона - підприємець Пилипчук, якого якраз і оголосив переможцем виконавчий комітет міської ради. Ця людина працює з бізнес структурами «кримінального авторитета» Є.Степанова. Ні для кого не секрет, що і пан Камінський добре знайомий з цими людьми. Отже, саме ця група вирішила привласнити собі 100 квадратних метрів в центрі міста. А коли їм на заваді опинився В.Штогрин, його технічно усунули, спираючись на данні вотчини Надала - податкової адміністрації. Вона видала на гора документи, за якими бізнесмен немає коштів, щоб оплачувати оренду. А в цей самий час до бюджету міста підприємець В.Штогрин перераховує 105 тисяч гривень за перші два місяці оренди магазину “Янтар”... Отже, слова Надала та офіційна причина відмови є не законною і такою, що не відповідає дійсності. З цієї ситуації чітко стає  зрозуміло, в чиїх інтересах працює мер міста та його заступник В.Камінський.

Але є ще третя сторона,про яку мало хто знає - секретар комісії з контролю за комунальним майном, депутат-свободівець В.Дробатюк. Саме йому належала фірма, що раніше орендувала магазин «Янтар» і яка завинила до міського бюджету 600 тисяч гривень. Зараз між ним і владою досі йде судова тяганина. Але, вийшовши з числа співвласників боргової фірми, пан Дробатюк, вирішив повернути собі за дешево приміщення “Янтаря”. Зробив для цього все не обхідне - переговорив з головою депутатської комісії О.Напорою та колегам по фракції. Але він допустився помилки, повідомивши про свої наміри і В.Камінського, який і вирішив, що такий ласий шматок комунального майна має належати браткам, а не побратимам. Отак почалась війна, від якої вже постраждав депутат Олег Напора, бо спробував захистити інтереси однопартійця перед нападами бандитів. Постраждав підприємець В.Штогрин, який витратить купу грошей на суди, але приміщення собі навряд, чи поверне. Виграли лише спонсори передвиборчої кампанії Сергія Надала, які за його мовчазної згоди, порушуючи закони, грабуючи тернополян, відбивають свої “інвестиції”.

А остання сторона в цьому процесі – громада міста – тільки з боку поглядає на це все і залишається вірити, що зробить правильні висновки...