Понеділок, 23 липня 2012, 14:29
Голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян суттєво відрізняється від своїх попередників на посаді багато чим. Але, на думку ТТ, в першу чергу це тим, що йому абсолютно байдуже, так ми розуміємо, те, що про нього повідомляють у ЗМІ.
Його критикують, обзивають і принижують — а він не реагує навіть на відверто знущальні публікації. Якби деякі статті у деяких ЗМІ були опубліковані свого часу на адресу того ж таки Михайла Цимбалюка, то, знаючи його крутий норов, тим же ЗМІ, переконані, ой як би не поздоровилося. Адже Цимбалюк, або ж навіть Чижмарь, розрізняли, де конструктивна критика, а де "наїзди".
А от Валентин Антонович після критичних стріл у свій бік продовжує те, за що отримує зарплату і не тільки: їздить в райони, проводить наради, розказує “про покращення життя тернополян” своєму керівництву, балюється у закладах відпочинку і говорить, обіцяє, хвалиться. Схоже, йому й діла не має до того, що про нього говорять або ж він не цікавиться місцевими ЗМІ? На відміну від того ж таки, приміром, мера Тернополя Сергія Надала, який критику, як нам відомо, сприймає "болісно" і реагує на неї незавжди адекватно, пану Хоптяну, схоже, все “по барабану”. Не зважаючи на нові інциденти. Про останній скандальний казус з його персоною повідомив ще один сайт.
Для тернопільського губернатора відставка близька як ніколи, але неможлива
Цього тижня голова обласної адміністрації Валентин Хоптян знову став хітом Інтернету. Губернатора масово засвистали, чисельність переглядів відеороликів з місця події зростає в Ю-тубі з кожним днем.
Важливо, що зганьбився Валентин Хоптян у святому місці. До цього у Зарваниці ще ніколи не свистали!
Крики «Ганьба!» та прояви невдоволення засвідчили – керівник області викликає роздратування та агресію навіть в умиротворених людей. У людей, які прийшли на прощу, які щойно душевно поспілкувалися з Богом, які хвилину перед тим з усмішками та відкритим серцем прийняли привітання від своїх душпастирів: патріарха Святослава Шевчука та митрополита Василя Семенюка.
Те, що сталося невдовзі, продемонструвало реальну картину ставлення людей до чинної влади. Влада бреше людям в очі, а тому відношення до неї абсолютно адекватне – як до вошивих шкідливих псів…
Завчена промова плодів не дала
Валентин Хоптян за час свого керування областю не зумів проявити себе ні як здібний менеджер, ні як далекоглядний стратег, ні як інтелектуал. А без цих рис годі сподіватися на якісь позитивні зміни в проблемній дотаційній області, якою є Тернопільщина.
За своїми здібностями Хоптян відверто недотягує до займаної посади. Але ми живемо в Країні чудес, де найважливішу роль відіграють зв’язки. Особисті якості та задатки – це вже справа десята, коли є земляк-товариш Станіслав Скубашевський і займає він посаду заступника голови Адміністрації Президента.
Очоливши область, новопризначений голова облдержадміністрації почав сипати обіцянками. Басейни, льодові майданчики, повністю освітлена область за лічені місяці, збільшення в рази надходження від користувачів надр, запуск стоячих заводів, викорінення корупції – все це так і залишилося на рівні невдалих жартів.
Натомість губернатор немов заразився вірусом Черновецького і постійно перебував на інших планетах. Свої прес-конференції він традиційно починав із «відкриттів» про вагоме покращення стану справ в області та ріст всенародної любові до Президента та партії влади. Скепсис в очах журналістів його абсолютно не бентежив.
Невдовзі завчений текст Хоптян почав озвучувати на всіх імпрезах та різноманітних заходах, будь то перший дзвоник у далеких від політики дітей чи аналогічних заходах, де дана промова виглядала вкрай безглуздо. З часом ці «щирі побрехеньки» встигли дістати дуже багатьох.
Чорні дні: уже чи ще попереду?
Серйозним ударом по реноме губернатора стала новорічна аварія. Автомобіль, який обслуговував його, як голову облдержадміністрації, спричинив ДТП, загинула людина. Переконливих доказів непричетності Валентина Хоптяна до даної аварії так і не прозвучало.
Керівник області у численних поясненнях бувало суперечив сам собі. А потім взагалі перестав давати прес-конференції, щоб журналісти не задавали зайвих запитань. Але тактика ховання голови в пісок принесла більше шкоди, ніж користі, а брак харизми та авторитету – до збільшення нападок як з боку однопартійців, так і політичних супротивників.
Канал ZIK транслює «пиятику» в Оришківцях, яку Хоптян називає культурним заходом, та викриває земельні оборудки на користь підприємця, в якого губернатор винаймає житло. Представник «Батьківщини» Василь Деревляний на зустрічах з журналістами вже звично називає Хоптяна то вбивцею, то бандитом, то злодієм. Нардеп від Партії регіонів Орест Муц при численних підлеглих повчає, коли варто, а коли ні вживати матюки. «Свободівець» Михайло Головко приводить під стіни обладміністрації корову, яка робить величезну смердючу купу перед самим входом. Тут же виливають три бідони скислого молока. Далі – звернення депутата облради в міліцію щодо розшуку губернатора, а напередодні – поява на стовпах Тернополя листівок цієї ж тематики, тільки більш знущального змісту…
Кожен у свій спосіб демонструє свою зневагу. Жодного попередника губернатора, при якому було б можливим щось подібне, не згадати. При цьому – жодної дії у відповідь від Хоптяна. Його ставка – на щирі побрехеньки та невинний вигляд, наче нічого не сталося.
За таких обставин, свист – ще не найгірше, обурені люди скоро зможуть закидати туфлями. Чи яйцями. Чи що добре вродить.
Чим відповість Янукович?
Своїми діями Валентин Хоптян добряче підставляє Президента. Якщо на дрібні скандали з приводу примусової купівлі в сільські школи нікому не потрібних плазмових телевізорів чи інших сумнівних ініціатив Янукович міг просто махнути рукою, а на резонансну ДТП ще так-сяк закрити очі, то чергова пригода губернатора мала б нарешті отримати якусь оцінку.
Розмови про можливу відставку Хоптяна лунають не вперше. Інша річ, чи піде на це Адміністрація Президента. В області останнім часом і так надто часто міняли керівників. Та й охочих «підставлятися» у неблагополучному краї теж катма.
«Родючу» спиртову галузь, що істотно наповнювала бюджет області і при цьому ще могла принести дивіденди матеріального характеру, здали Києву.
Залишилися надра, що вже мають своїх застовплених кришувальників, агробізнес, який «доїти» стає все важче і важче, та дрібні в масштабах України промислові об’єкти. А додати вроджені настрої населення нелюбові до влади. Кому захочеться тут головувати?
За таких обставин можна прогнозувати, що Хоптяна залишать на посаді принаймні до виборів. Забезпечити гідний результат партії влади – його останнє спасіння. Але зробити це буде вкрай важко.
Переконувати голодного, що повітря насправді смачне і ситне, можна, але від цього той навряд чи подолає голод. Чого варті такі балачки і чим вони загрожують керівник області уже відчув.
Для забезпечення результату владі залишається задіювати адмінресурс з його «нагинанням» та примушуванням або ж підкуп виборців. В першому випадку може дійти до кидання туфлями, на друге – не знати чи вистачить коштів.
В такій ситуації Хоптяну і команді не позаздриш.
Доба, Костянтин ПРИГОРОДНІЙ
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису