Нове на сайті:
СБУ викрила і продемонструвала ще одне"обличчя колаборціонізму" (фото) На Тернопільщині експерт погорів на хабарі Розпочинаємо тиждень з передачі 30 дронів FPV SAG 7/IX на фронт - Сергій Надал Ще 3 нових розвідувальних дрони передаємо на фронт - Сергій Надал У Тернополі СБУ повідомила про підозру черговій колаборантці Прокуратура на Тернопільщині повертає землі громадам вартістю понад 6,7 млн грн На Тернопіллі поліцейська привласнювала наркотичні засоби І знову прихильниця "руського міра" з Почаєва Засудженому за хабар чиновнику з Тернополя дали 5,5 років «Людина року-2023» на Тернопіллі… Вирубав дерева і заплатив за це На Тернопільщині викрито черговий канал переправлення через кордон чоловіків Землі заказника "Товтровий степ" намагаються повернути державі На Тернопільщині вже й за екскурсію по Дністрі вимагали хабар За матеріалами СБУ судитимуть проросійського бойовика, який грабував мирних жителів Херсонщини

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

53-річний уродженець Гусятинського району Дмитро С., котрий у силу обставин все своє свідоме життя був за межами рідної домівки, вирішивши повернутися на рідну Україну, ніколи не міг подумати, що його можуть «кинути» на великі гроші рідні люди та особи, які за короткий час стали для нього хорошими приятелями, а насправді виявились «мажорами», для яких немає нічого святого.

Дмитро був військовим, а доля військових така, що сьогодні ти тут, а завтра – за тисячу кілометрів. Так сталося і з Дмитром, котрий за час військової служби встиг побувати в різних куточках колись єдиного і непорушного Радянського Союзу. Натомість останнім місцем його служби був Хабаровський край, що на далекому сході Російської Федерації. Там він облаштував свою домівку, там у нього виросли діти, там він разом з дружиною проживав до останнього часу. Але все ж таки українське коріння далося взнаки. Дослужившись до майора та обіймаючи не останню посаду в російській армії (начальник служби забезпечення цілого округу), пан Дмитро таки вирішив повернутися на Батьківщину. За час служби накопичив певний статок (у Росії військові, навідміну від українських служивих, заробляють не погано ), прийняв рішення частину витратити на придбання житла, а решту вкласти в будівельний бізнес.

Для цього взяв собі у компаньйони двоюрідного брата Юрія М. (імена основних фігурантів даної справи в інтересах слідства змінено – авт.) Останній похвалився, що в нього є кілька земельних ділянок у приміському селі Гаї-Гречинські (неподалік ТРЦ «Подоляни»), відповідно на гроші Дмитра і на землі Юрія брати зводили будинки, на рівних долях з цього бізнесу мали б зиск. Дмитро нічого поганого не підозрював, адже Юрій – рідна кров, відповідно з чистою совістю розлучився з великою сумою в американській валюті, передавши її братові, щоб той почав бізнес. Натомість Дмитро залагоджував останні справи у Хабаровську і через певний час планував приїхати до Тернополя, взявши з собою дружину та дітей.

Про плани сина дізналася матір Оксана Георгіївна, яка на той жила в Україні, але теж далеко від рідної домівки – у місті Кременчук (Полтавська обл.). Син і матір постійно підтримували стосунки, а тому прийняли спільне рішення перебратися до Тернополя чи його околиці. Пані Оксана продала квартиру в Кременчуці і приїхала до Тернополя, де зустрілася з сином Дмитром. Але радість довгою не була. Син розповів, що двоюрідний брат за кошти Дмитра збудував будинок і вже його навіть встиг продати, але домовленої частини грошей повертати не збирається, мовляв, йому потрібно гасити кредити. Як і не збирався він повертати й іншу, значно більшу суму, яку Дмитро передав Юрію, адже в планах братів було збудувати чотири таких будинки.

Розплакана матір Дмитра Оксана Георгіївна у редакції «Номер один» розповіла про ті страждання, які останнім часом їй із сином довелося пережити від рідного племінника і не тільки його.

Зокрема, як компенсацію за неповернуті гроші, Юрій запропонував Дмитрові земельну ділянку в тих же Гаях-Гречинських площею 0,24 га, сказавши, що її можна буде продати по 3 тисячі доларів за сотку. І хоча це далеко не рівноцінна сума, яку передав колишній військовий своєму двоюрідному братові, але Дмитро порахував, що це хоча б щось, аніж нічого. Дмитро вже навіть планував за виручені кошти придбати в Тернополі власну квартиру. І хоча земля не була офіційно передана Дмитрові (знаходилась у власності батька Юрія), він почав шукати на неї покупців, але все марно. Багаті тернополяни під час економічної кризи не спішать вкладати гроші в землю і нерухомість, тому час ішов, гроші за найману квартиру доводилося платити чималі, покупці на землю не знаходилися, а незначні гроші, привезені Дмитром із Хабаровська, закінчилися,  як і гроші матері від продажу її квартири в Кременчуці.

У Дмитра вже почали опускатися руки, але тут випадкового чи ні він познайомився з таким собі Віталиком М., який відомий у певних колах як людина, котра приганяє автомобілі з-за кордону, продає їх і за це живе. Також він втерся у довіру до одного дуже впливового в Тернополі чоловіка, ставши, як тепер модно говорити, мажором. Відтоді Віталій промишляв не лише автобізнесом, а й справами, далекими він законних. І, очевидно, так цим захопився, що перейшов межу між законом і криміналом. Про це стверджує Оксана Георгіївна – матір Дмитра, яка від імені сина розповіла «Номер один» про шахрайську схему зловмисників.

У 2011 році син дану земельну ділянку виставив на продаж в Інтернеті. Покупців не було, але одного разу до нього зателефонував невідомий чоловік, який, представившись Віталієм, хотів оглянути землю.  Коли той приїхав і подивився на ділянку, то сказав, що вона його цікавить, але грошей немає, щоб її придбати, проте готовий обміняти її на два автобуси, а саме – «Мерседес-Варіо» і «Мерседес-Спринтер», загальна вартість яких при продажі і ставитиме суму, яку син хотів виручити за земельну ділянку. На що син взяв паузу, щоб подумати, – пригадує пані Оксана.

Далі Віталій разом зі своїми авторитетними покровителями Анатолієм В. і Юрієм С. почали «обробляти» Дмитра, призначаючи йому зустрічі, возячи в ресторани та позичаючи незначні гроші, щоб втертися йому в довіру. При цьому переконливо говорячи йому, що кращої пропозиції ніхто не надасть. Більше того, ті переконували довірливого чоловіка, що вартість автобусів набагато більша, ніж вартість земельної ділянки, при цьому автобуси набагато швидше можна продати, зазначаючи, що «Мерседес-Варіо» є в наявності і його вартість становить 320 тис. грн., а «Мерседес-Спринтер» знаходиться на розмитненні і буде в Тернополі за кілька днів, назвавши його вартість 312 тис. грн., що було завищеними цифрами.

І все-таки добропорядні чоловіки, які на ділі виявилися шахраями, таки дотиснули Дмитра, перш за все психологічно.

Будучи розгубленим і під тиском даних осіб, я погодився на пропозицію Віталія. Він мені пояснив, що земельну ділянку мені потрібно переписати на його дружину, оскільки в нього багато проблем з різними органами влади. І тільки після перепису землі він мені віддасть «Мерседес-Варіо» і «Мерседес-Спринтер». Я погодився і на наступний день разом із власником землі – батьком двоюрідного брата Юрія прихав у нотаріальну кантору, де нас вже чекали Віталій з дружиною. За моєю згодою було здійснено перепис вказаної землі, після чого Віталій надав мені «Мерседес-Варіо», офіційно не переоформивши на мене. Сказав, що не має часу (хоча той добре знав, що не може офіційно передати авто, бо вона належить одній з фірм не Тернопільської області). На моє запитання, де «Спринтер», відповів, що автобус уже є в Україні і зможе мені його надати через місяць, – розповів Дмитро.

Але це була ширма, Віталій зі спільниками добре обдумав схему, як видурити уз Дмитра землю, а при цьому не передавши обіцяних автобусів.

- Через кілька днів до мене знову зателефонував Віталій і сказав, що якщо я хочу отримати швидше «Мерседес-Спринтер», то потрібно йому надати «Варіо», щоб він ним поїхав та його пригнав. Так як у мене не було виходу і я довіряв Віталію, то надав тому даний автомобіль. Після цього протягом 3-5 днів я намагався з ним зв’язатись, однак останній не брав слухавки. Лише за два дні до мене зателефонував Віталій і сказав, що потрібно зустрітись. При зустрічі він зазначив, що за землю він нічого мені не винен, а якщо я не згідний з ним, то в мене будуть великі проблеми, приїдуть впливові люди, мене поб’ють і заберуть усе майно, що в мене ще залишилось. І якщо я звернусь у міліцію, то вони, у свою чергу, все вирішають, так як мають знайомих, – пригадує ошуканий Дмитро.

Перебуваючи у пригніченому стані і побоюючись за своє здоров’я, протягом тривалого часу Дмитро за допомогою нікуди не звертався. Але побачивши, як Віталій вільно роз’їжджає по Тернополю за кермом «Мерседес-Варіо» і Мерседес-Спринтер», Дмитро та його 76-річна матір ще раз переконалися, що їх дійсно обманули, шахрайським методом заволодівши земельною ділянкою, таки вирішили шукати правди. Спершу матір пішла до свого племінника, щоб той допоміг Дмитрові, але Юрій навіть слухати не захотів стару жінку, силою виштовхнувши її за поріг. А потім ошукані таки звернулись у правоохоронні органи.

Нині цією справою займаються тернопільські міліціонери. Сподіваємось, що справу буде доведено до логічного завершення, обмануті люди отримають назад землю, а шахраї понесуть покарання за всією суворістю закону.

Номер один”

              

Ошуканий Дмитро ще в березні ц.р. через інтернет безуспішно намагався продати "Мерседес-Варіо" за 32 тис. доларів, а вже у вересня цю ж автівку виставив на продаж Віталій, але за ціною майже на 10 тис. доларів меншою

 
 
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу.