Виборча кампанія дуже нагадує рекламу. Кожен кандидат намагається подати себе в якнайкращій упаковці, яка б сподобалась виборцю і мав би купити цей товар, тобто віддати за претендента в майбутні депутати свій голос.
З бігбордів, агіток та газет до нас посміхаються щирі, відкриті, мужні, розумні (вибирай свій варіант) обличчя, нам у вуха та очі вкладають чудові гасла, політтехнологи роблять з кандидата гарного і пухнастого. Характерною рисою кампанії стає певний стиль подання кандидата, щоб полегшити його впізнаваність серед виборців.
На цьому фоні дуже оригінальною виявляється кампанія одного з кандидатів по Зборівському виборчому окрузі № 165 Івана Чайківського. За кілька місяців він настільки поміняв свій імідж, що диву даєшся.
Ще весною та на початку літа по території округу з’явились його бігборди, де все було виконано в зелених „аграрних” тонах, з гаслами про відродження села. І на ранніх бігбордах був невеликий логотип з написом – „Представництво Тернопільщини”. А лідером цієї громадської організації є депутат від Партії регіонів Орест Муц. Якому також належить абсолютна більшість бігбордів, на яких висить агітація І. Чайківського. На цих бігбордах раніше завжди висіла або реклама Партії регіонів, або самого Ореста Павловича.
І. Чайківський був обраний депутатом Тернопільської районної ради від Партії регіонів. Це факт. На початку літа цього року він вийшов з її фракції. Це також факт. Але в час, коли в провладну партію заганяють, погрожуючи звільненням, тиском контролюючих служб, просто піти з неї неможливо. Ще й отримати після цього орден від Президента В. Януковича „За заслуги”.
Спочатку з бігбордів зник логотип „Представництва Тернопільщини”. Іван Чайківський став незалежним кандидатом, який активно пропагував підтримку та розвиток українського села. Але, очевидно, виборець не сприйняв „зеленої” нейтральної упаковки. Адже галичан, крім соціальних питань, різко болить і питання мови, культури та особливо – загрози втрати державності.
Тому з вересня Івана Адамовича почало різко заносити вправо. Спочатку він оголосив себе „економічним націоналістом”. На зелених бігбордах з’явились червоно-чорні кольори. Проте націоналізм – це цілісне поняття, в основі якого лежить поняття „Нації”. І ділити його на окремі складові – це різати на куски живий організм. Адже ніхто не чув про економічний комунізм, економічний лібералізм чи економічну соціал-демократію.
Зрозумівши чи то абсурдність цієї реклами, чи і таким чином не достукавшись до виборців, І. Чайківський перед Покровою пішов на радикальний крок – на території 165-го виборчого округу поширились нові його листівки. І радикальність в них різко зросла. Гасла „Наші батьки захищали українську землю – сьогодні час захищати нам”, „Я проти комуністів та регіонів” складають враження, що Іван Адамович ось-ось вступить або в ВО „Свобода”, або в Конгрес Українських Націоналістів, або в „Тризуб” ім. С. Бандери. В агітаційній продукції зменшується кількість зеленого кольору, зате зростає червоно-чорних тонів.
На цьому фоні гасло „я проти регіоналів” звучить особливо абсурдно. Адже виконавча вертикаль (адмінресурс) неофіційно працює саме на І. А., а не на офіційного кандидата від Партії регіонів К. Баранова, якого взагалі непомітно на окрузі.
Людей не обдуриш. По селах і містах округу громадяни добре знають, хто саме є провладним кандидатом-„регіоналом”. І жодні політичні метаморфози не допоможуть обдурити виборців. Бо називати себе націоналістом і бути ним – це зовсім різні речі.
14 жовтня ми шануємо пам’ять вояків-повстанців, які 70 років тому створили унікальну армію, яка без жодної зовнішньої допомоги, спираючись на власний народ, більше 10 років вела безкомпромісну боротьбу з окупантами. Вони є справжніми націоналістами. І використання їхнього геройського чину для досягнення своїх особистих, меркантильних інтересів є злочином перед українським народом та тяжким гріхом перед Богом.
