Понеділок, 10 грудня 2012, 10:24
Напередодні Міжнародного дня прав людини профспілкові організації Тернопільщини відправили на адресу державних органів влади гнівного листа з вимогою вжити заходів щодо невиплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери. У зверненні профспілки наводять факти систематичного порушення трудових прав жителів області. А трудове право, між іншим, є одним із складових прав людини. Відтак висновок напрошується сам собою: у день прав жителі Тернопільщини позбавлені більшої їх частини.
Точка кипіння
10 грудня світова спільнота відзначатиме Міжнародний день прав людини. Сама ж структура прав складається з двох великих категорій: громадянсько-політичні права (право на життя, свободу вибору, свободу слова тощо) та соціально-економічні (право на житло, працю, відпочинок). Про соціальне становище громадян в Україні прийнято зайвий раз не згадувати. Це питання не носить зацікавленості серед політиків. Адже, враховуючи стан речей, показує діяльність влади не в найкращому світлі. Конституція України надає громадянам право на працю, відпочинок, безкоштовну освіту. Мірилом дотримання у державі прав людини є рівень її доходу, а той, у свою чергу, забезпечується через наявність робочого місця та заробітною платою.
– У реалізації права на працю головною проблемо є відсутність у достатній кількості робочих місць, – пояснює голова Тернопільської обласної ради профспілок Андрій Присяжний (на фото). – Такі проблеми виникають не тільки у середнього віку, а й молодих фахівців та випускників навчальних закладів, яких держава зобов’язана працевлаштувати. Робочі місця з високим рівнем заробітної плати, як правило, передаються «у спадок», купуються тощо. Відтак у центрі зайнятості більша частина робочих місць з рівнем заробітної плати на рівні мінімальної. Державні органи систематично декларують збільшення кількості робочих місць. Натомість за 9 місяців 2012 року на Тернопільщині чисельність штатних працівників зменшилась на 3,7 тис. осіб. Варто врахувати той факт, що одні робочі місця створюються, інші – ліквідовуються. У результаті, загальний баланс отримуємо мінусовий. Кількість офіційно зайнятих як на Тернопільщині, так в цілому у державі зменшується.
Іншою проблемою реалізації права на працевлаштування є нелегальні трудові відносини. Така тенденція пов’язана з безальтернативністю під час пошуку робочого місця. Ще одним критерієм дотримання прав людини є достатній життєвий рівень, який напряму залежить від рівня заробітної плати. В цьому плані Тернопільщині також немає чим похвалитися.
– Тернопільська область й далі пасе задніх у турнірній таблиці зарплат у розрізі держави. Динаміка росту цього року забезпечується високими темпами – 17,4%. Втім така тенденція відстежується не лише у нашій області, а й на всій території країни. Інше питання – своєчасність її виплати. За інформацією органів місцевого самоврядування, для виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери до кінця 2012 року не вистачає 107,1 млн. гривень, у тому числі для працівників освіти – 53,9 млн., охорони здоров'я – 35 млн., культури – 10,2 млн., органів місцевого самоврядування – 4,8 млн., соціального захисту населення – 2,8 млн. гривень. Профспілки області неодноразово зверталися до центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо вирішення зазначених проблем, однак вони залишаються невирішеними досі. Зараз президія обласних організацій профспілок вимагає від Кабінету Міністрів України забезпечити своєчасне та повне фінансування витрат на оплату праці працівників бюджетних галузей області до кінця 2012 року, врахувати в проекті Державного бюджету України на 2013 рік кошти на виплату заохочувальних та стимулюючих доплат і надбавок тощо.
Облавтодор боргує працівникам сім мільйонів
Офіційна заборгованість по заробітній платі в області не значна – трохи більше 8 млн. грн. Та це лише офіційна статистика. Крім того, існує поняття затримки з виплати заробітної плати, так званої невиплати, яка не увійшла в статус офіційного боргу. Такі затримки носять масштабний характер у бюджетній сфері. Повертаючись до теми прихованої та офіційної заборгованості, можна сказати наступне: за підрахунками профспілок, заборгованість по заробітній платі ДП «Облавтодор» становить понад 7 млн. грн. Натомість у статистичних звітах тільки одне дорожнє підприємство показало борг у розмірі трохи більше 330 тис. грн.
– Така ситуація спонукала до того, що працівники підприємства звернулися до органів державної влади з проханням у десятиденний термін вирішити проблему. Борг підприємства виник через значну заборгованість перед ним замовників. «Облавтодор» виконав дорожньо-будівельні роботи, затратив матеріальні та людські ресурси, а грошей за роботу не отримав. У більшості випадків замовником підприємства є державні органи, а гроші виплачуються з бюджету, який наразі пустий, – каже Андрій Присяжний.
За даними обласної ради профспілок, заборгованість перед облавтодором становить понад 30 млн. грн. Зрозуміло, якби з підприємством розрахувалися за виконані роботи, гроші на зарплату одразу б знайшлись. Натомість нині близько 1200 працівників підприємства залишились без засобів для існування. Така нездорова тенденція спостерігається на ДП ще з серпня. На державному рівні визначено, що маніпуляції щодо переведення працівників на неповну ставку будуть жорстко каратися. Натомість таке явище зустрічається практично в кожній другій організації, зокрема, у сфері охорони здоров’я. У сфері культури майже 1700 працівників працюють в режимі неповної зайнятості – 0,25, 0,5 та 0,75 тарифної ставки.
Особливо непокоїть формульний метод формування бюджету з розрахунку на кількість населення. До уваги не беруться особливості окремо взятих територій. У Західній Україні густота населення досить висока: села за чисельністю невеликі, але густо розташовані, і в кожному з них є школа, клуб, бібліотека. Натомість села на Сході розташовані далеко одне від одного, але густота населення значно вища. У результаті Тернопільщина отримує значно менше бюджетних надходжень, ніж інші регіони. Усі проблеми, пов’язані з недотриманням прав людини, виникають через недостатню кількістю коштів та нестабільну фінансово-економічну ситуацію. Маніпуляції у цій сфері стали можливими через недостатньо ефективний громадський та державний контроль. Профспілкові організації намагаються здійснювати громадський контроль, але не завжди для цього вистачає рішучості та вміння. Єдине, що може вплинути на ситуацію, розголос та суспільний резонанс.
– Для вирішення проблем громадянам потрібно гуртуватися і через профспілкові організації колективно захищати свої права. Звичайно, хотілося б більше соціальної відповідальності від бізнесу та влади. На жаль, приватний сектор ще не здатний на такі кроки. Не до кінця соціально відповідальною є влада. Замість фінансування потреб, що стосуються соціальних параметрів, кошти виділяються на зовсім інші заходи. Соціально відповідальну владу має формувати громада, та є одне «але» – число претендентів на керівні посади є обмеженим і доводиться обирати з того, що є. Українці потрапили у замкнуте коло, тому необхідно гуртуватися та протистояти негативним проявам з її боку, каже Андрій Присяжний.
Худобиськи які