Вівторок, 11 грудня 2012, 09:27
З політикою, а не тільки з бізнесом, Cергія Тарашевського почали ідентифікувати в 2009 році, коли він став депутатом Тернопільської обласної ради та першим заступником голови. Через те, що Олексій Кайда як новообраний депутат Верховної Ради склав свої повноваження голови облради, а його наступника з числа представників ВО «Свобода» на останньому засіданні сесії обрати не вдалося, ці обов’язки виконує Сергій Тарашевський. Зрозуміло, що за час перебування заступником Сергій Олександрович здобув чималого досвіду в державницькій роботі, вник у «господарку» області, але тепер на його плечі впало набагато більше відповідальності. Як будуть далі розгортатися події в обласній раді, які проблеми в нашому краї потребують нагального вирішення, – на ці та інші запитання ексклюзивно для «Тернопільської липи» відповідає Сергій Тарашевський.
Пане Сергію, коли буде призначене наступне засідання сесії обласної ради?
Наступне засідання орієнтовно плануємо провести у вівторок, 11 грудня. Головним буде питання субвенції на виплату заробітної плати. Якраз ми очікуємо від Верховної Ради, щоб розподілили кошти, які повинні піти на зарплату. Далі все це маємо «провести» ми, потім – районні ради. Сподіваємося, що на наступному тижні процес зрушиться.
То відкритий лист, з яким Тернопільська обласна рада нещодавно зверталася до вищих державних інстанцій з проблемою погашення заборгованості перед працівниками бюджетної сфери, отримав позитивне вирішення?
Ситуація, звичайно, покращується. Для мене особисто в цій справі було цікавим питання, а де ж візьмуться гроші, яких немає? І от зараз знайшли близько 1,4 млрд гривень – десь по статтям перекинули, – й направили субвенцією до нас. Таким чином, ми «закриваємо» рік, і люди отримають ті зарплати, які держава заборгувала. Щоправда, не зовсім зрозуміло, чому саме такий розподіл відбуватиметься. Адже виходить парадоксальна річ: на зарплати гроші знайдено, деяким категоріям їх навіть піднімуть, а на обслуговування комунальних послуг, оплату за газ грошей немає. І зараз на місцях економісти «сушать» голову над тим, як ці кошти правильно розподілити.
Чи буде на наступному засіданні сесії підніматися питання виборів голови обласної ради?
Мабуть, буде. Як правило, якщо питання гостре, важливе, то в межах однієї сесії ми можемо повертатися до його вирішення навіть двічі і більше. Сесія зараз не закрита, буде наступне пленарне засідання. І до обрання голови, якщо набереться необхідна кількість голосів для голосування, ми зможемо повернутися.
Як розгортатиметься ситуація з цього приводу?
Мій прогноз такий: більшість депутатів обласної ради налаштована на розгляд питань розподілу бюджетних коштів. Це господарські проблеми, без жодної політики. І я наполягатиму, щоб їх розглянули першими. А потім ми можемо повертатися до обрання голови – на цій сесії чи наступній, залежно від пропозицій, які будуть надходити. Паралельно є ще ряд питань, які зараз інтенсивно розглядаються в комісіях, і ми б хотіли цей рік закрити з мінімальним залишком невирішених питань.
На попередньому засіданні сесії не вистачило голосів для обрання голови облради від ВО «Свобода». Якщо таке питання все-таки постане, цього разу голоси наберуться?
Насамперед, важко передбачити явку депутатів. Все-таки, ми працюємо не в повному складі. Якби зараз в обласній раді було 120 депутатів, то всі процеси прийняття рішень відбувалися б у більш сприятливому режимі. А на даний момент нам потрібно стягувати всі сили, щоб був кворум. Потрібно особисто запрошувати усіх із нашої та інших фракцій, щоб отримати максимальну явку. Минулого разу, скажімо, один депутат навіть на милицях прийшов. А хтось був за кордоном і ніяк не зміг приїхати. До речі, зараз із обласної ради підуть ще три депутати від «Свободи», які працюватимуть у Верховній Раді, адже 12 грудня вони прийматимуть присягу. Отже, тепер вимагатиметься ще більш скоординована робота того складу облради, що залишився. Мій прогноз, що вже хоча б через те, що маємо «мінус» три депутати, працювати буде ще важче.
Якщо голову від фракції ВО «Свобода» не оберуть, то чи можуть свободівці бойкотувати засідання сесії, і таким чином, блокувати її роботу?
Важко сказати. Депутати загалом не приходять на сесії, посилаючись на різні причини: політичні, організаційні. Велике значення має навіть те, коли саме сесію скликати. Наприклад, журналісти в цьому контексті не люблять вівторок, бо тоді не встигають подати інформацію про сесію в газети, що виходять у середу. Наші засідання можуть співпасти із якимось партійним з’їздом чи конференцією. Але необхідно робити наголос на реальну прагматичну роботу. Хоча, безумовно, за якихось непорозумінь депутати можуть виражати свій протест чи незгоду з тим чи іншим питанням і в спосіб невідвідування сесії, відмови від реєстрації. Але для того й потрібна дипломатія, яка стоїть поряд із політикою, щоб вирішувати конфліктні питання.
Якщо взяти градус емоцій на попередньому засіданні, то він був дуже високим. Але є процедура, за якою проходить обрання голови. І вона була проведена саме відповідно до чинного законодавства. Тобто, наразі маємо те, що маємо. Разом із тим, є й інші кандидати, яких на посаду голови можуть висувати й інші фракції. Але сама робота обласної ради повинна відбуватися, не дивлячись на чиїсь незадоволені інтереси. Це розуміє кожен депутат. Адже не є виходом із ситуації така поведінка, що «не буду працювати, бо не була підтримана моя думка». Я особисто роблю все для того, щоб згладжувати будь-яку агресію в цьому напрямку і рухатися таким чином, щоб обласна рада працювала.
Мене цікавить питання Вашої співпраці з обласною державною адміністрацією. Чи Ваше бачення розвитку економіки області, підтримки бізнесу співпадає з точкою зору на такі питання голови облдержадміністрації?
Я переконаний в одному: співпраця повинна бути. Бо коли ми заходимо в «клінч» і голова облради відкрито свариться з головою адміністрації, нічого доброго з того не вийде. Такі конфліктні стосунки – це заборонений прийом, я б навіть сказав – економічний злочин. І тільки злагоджена робота в парі двох керівників, які дбають про всю область, допоможе сприянню фінансування наших программ чи проектів з боку Києва. Адже ми – дотаційна область. І коли в Києві бачать, що є злагоджена робота, хороші проекти, то виникає й довіра до ситуації в краї. Адже дати гроші – не «штука». Повинна бути впевненість, що їх не розкрадуть, що буде зроблено роботу. Тому співпрацьована команда обох голів –обласної ради та облждержадміністрації – це своєрідне лобі для Тернопільщини, яке має працювати на її добробут і розвиток. Без цієї співпраці не буде результату. У нас часто буває, що тішаться з того, як один іншого публічно вколов чи покритикував. Але будь-який публічний конфлікт – це погіршання співпраці. Краще індивідуально підійти і розібратися, навіть посваритися десь непублічно. Але вийти потрібно з єдиною узгодженою позицією і принести громаді гарний проект, показати, що зроблено. Ось це є хорошим мірилом роботи кожного.
Яке ваше бачення стратегічних моментів розвитку області: на чому потрібно робити акценти?
Звичайно, ми є аграрна область, і наша світла задумка про те, що Тернопільщина – туристичний край, поки не має під собою підгрунтя. Адже у нас погані дороги, не розвинуті комунікації, інфраструктура. Коли це все буде, ми станемо гарним туристичним регіоном, але поки – все таки аграрний. Таким чином дійсно потрібно те, що адміністрація зараз робить: інвентаризація земель, щоб всі землі оброблялися, паї оплачувалися, сплачувалася оренда за землю, поставали тваринні комплекси. Зараз маємо гарну нагоду, коли аграрії стабілізувалися у зв’язку з мораторієм на землю, хоча питання про продаж землі не знято. Але маючи мораторій ще на п’ять років, люди займатимуться не лише виробництвом і продажем первинної сировини, а й вторинною переробкою та продажем готової продукції.
Під час виборів багато кандидатів у народні депутати піднімали питання поганих доріг в області. Які шляхи вирішення проблеми Ви бачите?
Питань справді багато. Це і дороги, і освіта, і охорона здоров’я. Коли я тільки вивчав питання ремонту доріг, то до мене підходив майже кожен селищний голова і казав: «Зробіть мені дорогу!». Але коли наш фінансист запитував: «А дорога чия?», найчастіше чули відповідь «Не знаю». Ми кажемо: «Так підіть і вивчіть, чия це дорога, і тоді звертайтеся». Через деякий час вони приходять і кажуть, що вона у підпорядкуванні облавтодору, тобто кошти на її ремонт мають виділятися з державного бюджету. Тоді це питання – не до нас. А вже дорога в населеному пункті – наша компетенція, і на неї потрібні гроші. Їх ми можемо виділити з транспортного податку, але цих коштів завжди надходить недостатньо. Тому постійно існує дилема, чи варто взяти одну дорогу і зробити її якісно, чи розпорошувати кошти на різні. Як правило, ідею акумулювати гроші на капітальний ремонт в котромусь районі не розуміють в інших районах, де ремонту ще не було. Тому ми й далі продовжуємо ліплення ям потрошки. У такий спосіб втрачаємо на якості доріг, але «закриваємо» кричущі проблеми. Отже, потрібно більше заробляти і бути в гармонії з державним бюджетом, щоб нам просто більше виділяли коштів. Це на сьогодні – найпростіший шлях.
У ЗМІ все частіше обговорюють питання про те, що у нас найближчим часом буде новий голова облдержадмінстрації. Чи є у вас якісь прогнози, хто це буде чи кого нам пришлють?
Я вже навіть звик до того, що коли йде «перезавантаження» уряду, завжди таке говорять. А зараз, хоча й змінилася Верховна Рада, однак Президент і його команда мають значний ресурс чи присутність в депутатському корпусі. Тому не думаю, що щось докорінно зміниться, – жодних революцій не очікую. Багато голів таки залишаться на своїх посадах, хоча, звичайно декого замінять і певне «рокірування» буде, але не можу спрогнозувати. А стосовно Тернопільщини, й справді, різні чутки ходять, про різні прізвища. В тому списку потенційних кандидатів є навіть такі імена, які щоразу присутні в контексті «ось має бути новий голова облдержадміністрації». Тобто, звучить одне-друге прізвище з відомих тернополян, як таке, що вже не раз фігурувало серед тих, що, мовляв, «розглядають». Але мій прогноз, що Хоптян і надалі залишиться працювати на своїй посаді.
Яким є механізм оголошення дострокових виборів до обласної ради і чи можливий у нас такий розвиток подій. Адже версії на кшталт «ми скинемо мандати», зокрема, від представників ВО «Свобода», вже не раз звучали?
Ми маємо свіжий приклад – обрання нової Верховної Ради. Об’єднана опозиція голосно заявила, що «скине» мандати, а потім Яценюк виступив і сказав, що такого механізму немає. І народ в результаті просто посміхається, мовляв, як це «немає механізму»: та ж скидай – гордо кинь той мандат об землю чи об стіл і все. Але, як спостерігаємо, – не знайшли механізму і таки не скинули. Щодо Тернопільської обласної ради, то, безумовно, кожен тут має свої певні плани, задуми. Але підстав, щоби хтось мав «скидати» мандати, я не бачу. Однак якщо таке все-таки так станеться, то, безумовно, мають бути перевибори. Але це рішення повинна приймати Верховна Рада. Хоча наразі дуже цікава ситуація спостерігається – чи є зміст в таких діях? Адже саме тепер має визначитися, скільки ж нашій раді залишилося далі працювати: чи до березня 2013 року, чи до жовтня 2013-го, чи ще півтора року, чи ще два роки. Тобто, може бути така ситуація, що влаштовувати перевибори за півроку перед основними виборами – не буде змісту.
А Ви особисто будете брати участь у наступних виборах до обласної ради?
Мабуть, буду. У мене дуже багато зараз є питань, оскільки ми чітко бачимо, що на виборах на сьогодні «працюють» бренди, а не особистості. І справді достойні люди програють тим, хто йде суто під певними партійними прапорами. А тому, з одного боку, будь-якому мажоритарнику опускаються руки, але з іншого – «вимальовується» легший шлях: потрапити в команду гарної «брендової» партії і намагатися рухатися далі.
Якщо говорити про Єдиний Центр, як ви думаєте, – ця політична сила покаже на наступних виборах Тернопіллі такий результат, який був в 2009 році?
У нас була така домовленість, що після виборів до Верховної Ради ми зберемося і будемо вирішувати подальшу долю нашої партії.
Тобто, є перспектива об’єднання Єдиного Центру з кимось?
Так, ця перспектива є.
Перед виборами дуже активно «мусувалося» питання про розформування Тернопільської області. Яке Ваше бачення цієї теми?
Наскільки відомо, наразі йдеться не про територіальну реформу, а про оптимізацію апарату державних адміністрації різних рівнів по всій країні. Відповідно до цього, третину державних службовців планують скоротити. Я особисто таке сприймаю дуже позитивно, адже у такому разі ефект економії матимемо грандіозний. Отже, питання розформування області, як я розумію, не стоїть, географічно вона зберігається, а зміни відбудуться лише на рівні держадміністрацій.
А як вам особисто працюється в політиці, у порівнянні зі сферою бізнесу? Чи здобули ви за роки своєї попередньої, бізнесової діяльності досвід, який зараз застосовуєте як політик?
Політика і бізнес мають одну спільну рису: вміння домовлятися. От як у бізнесі, – якщо ти домовився і працюєш на чужих грошах, якщо тобі дають товар на відтермінування і ти його продаєш, – то є успішним бізнесменом. Так і в політиці: якщо громада тобі дала свої голоси як товар на відтермінування, ти зайняв нормальні місця – кількість місць в тій чи іншій раді і вмієш домовлятися – господарювати відповідним чином, то працюєш. Для мене робота в політиці дуже цікава, причому, якщо підходити до неї саме з цією порівняльною характеристикою. Так сталося, що я докорінно змінив напрямок своєї діяльності – з бізнесу пішов на державну працю, в політику, – приблизно в сорок років. А як відомо, саме в цей період людина хоче якихось змін. Я оцінюю себе, що досі добре працював в бізнесі, – багато хто мені таку високу оцінку ставив, – то зараз хочу навчитися так само добре працювати в політиці і досягти гарних результатів.
А як ви оцінюєте політику як вид діяльності, адже багато хто називає її брудною справою?
А чи в бізнесі, чи в політиці присутня одна й та сама грань. Тобто, як в першому випадку можна «кинути» когось, не віддати гроші, так і в другому: домовитися стосовно того чи іншого питання і цих домовленостей не виконати. В результаті, і в одній сфері, і в іншій з’являється той горезвісний бруд. Але, якщо розібратися, є дуже гарне слово «менеджер». І якщо ти маєш таку «струнку» в душі, то будеш менеджером і бізнесовим, і політичним. Мистецтво, наука – вже справи інші. А ці два питання, бізнес і політика, як на мене, – стоять дуже близько.
Пане Сергію, ви – корінний тернополянин. Яким є сьогоднішній Тернопіль на Вашу думку?
Мені дуже подобається наша вже майже брендова назва – «файне місто Тернопіль». І хочеться, щоб воно таким було. А щодо тенденцій, то в принципі, я на собі відчуваю позитивні зрушення. Ми бачимо, як змінилася центральна частина міста, певні проекти починають чи навіть продовжують життя. Адже, скажімо, і водно-моторний спорт у нас у місті колись розвивався, і свята зими проводилися. Пригадую, як в дитинстві ми з батьком на свято зими ходили через озеро по льоді, як мені було страшно. Тобто, в Тернополі завжди організовували такі гарні свята для людей, і зараз ці традиції повертаються. Тому напрямок розвитку міста вважаю позитивним.
7 грудня – День місцевого самоврядування. Що би Ви хотіли побажати колегам-депутатам з приводу свята?
Здебільшого в дні професійних свят ми задумуємося над тим, що саме робимо, як і наскільки якісно. А День місцевого самоврядування – дата, яка дозволяє депутатам всіх рівнів – від сільської, селищної і аж до Верховної Ради задуматися про ті добрі справи, які він обіцяв зробити, які зробив для своєї громади. І мені би хотілося побажати кожному депутату, щоб він самореалізувався, і це вело, відповідно, до виконання його обіцянок, і щоби вся наша громада жила краще.
Худобиськи які