Неділя, 24 лютого 2013, 17:44
З великим нетерпінням чекали народження своєї першої дитини Іванна та Юрій Кулецькі з села Зарудечко Збаразького району. Маля попросилося на світ 13 лютого, напередодні Дня Валентина. Якби з дитинкою не сталося біди, батьки свою донечку, мабуть, так і назвали б – Валентинкою. Але довгоочікувану радість батьківства затьмарило горе – новонароджена померла. Причина смерті, згідно з лікарським свідоцтвом, – інтранатальна асфіксія плоду. Іншими словами, немовля задушилося пуповиною, що оповила шийку. Молоді батьки та їхні родичі вважають, що до трагедії призвели неадекватні до ситуації, що склалася, дії акушер-гінеколога Збаразької районної лікарні Валентини Олексяк, у якої Іванна Кулецька стояла на обліку. Байдужість – найделікатніше звинувачення, котре лікарю закидає родина.
«Це перші пологи, у всіх так болить»
– Моя вагітність проходила легко, жодних проблем зі здоров’ям я чи дитина не відчували, – розповіла газетіМісто 22-річна Іванка Кулецька. – Медики у Тернополі і Збаражі тричі робили ультразвукове дослідження плоду і запевнили, що все добре. Близько восьмої вечора 12 лютого у мене почали відходити води, і брат відвіз мене у пологовий будинок. Валентина Дмитрівна оглянула мене і заявила, що народжувати ще рано. Мені вкололи знеболююче і сказали лягати спати. Але всю ніч я крутилася, бо дитина, як ніколи раніше, була неспокійною, стукала ніжками у живіт. Вранці прийшла лікарка, і я попросила її щось робити, бо ж почалися перейми. Вона оглянула мене і знову сказала: «Рано, родові шляхи ще закриті». Розпорядилася підключити крапельницю, а сама пішла у поліклініку – у середу у неї прийомний день…
Хвилин через двадцять після підключення крапельниці Іванка відчула різкий біль внизу живота. Упродовж наступних майже дев’яти годин він ставав усе інтенсивнішим. Медсестра, яка час від часу заглядала у палату, радила жінці терпіти. Під обід приїхала мати Іванки, Богдана Іванівна, і на прохання дочки, котра вже корчилася від болю, пішла вмовляти Валентину Олексяк шукати вихід із становища. «Це перші пологи, у всіх так болить», – «заспокоїла» маму Валентина Дмитрівна.
О третій годині дня Олексяк провела черговий огляд Кулецької. «Матка ще недостатньо відкрита, чекаємо», – резюмувала медик і пішла у справах.
Близько четвертої години дня, коли біль став нестерпним, Іванка попросила Валентину Олексяк про кесарський розтин.
– Я нікого у житті ще так не благала: поможіть, просила, зробіть укол, щоб відкрилася матка, або ріжте! — з очей Іванки котяться великі, як горох, сльози.
– Ти народиш сама, все буде добре, – стояла на своєму лікар. – Ти просто не вмієш терпіти…
Іванчині муки закінчилися о 17.45. Вона розродилася… мертвонародженою дитиною. Фізичний біль поволі минав, натомість прийшов ще гостріший – душевний.
– Я серцем відчувала, що щось не так, – ридаючи, каже жінка. – Якби зробили кесарське, моя дитина була б жива! Коли немовля витягнули, я не почула крику. Запитала, що сталося, і хтось цитьнув: «Тихо будь!». У палату збіглося багато медиків. Метушилися, шепталися… Потім мені сказали, що дитину задушила пуповина.
Для кесарського розтину не було підстав
Чоловік Іванни Кулецької Юрій поспішав із Москви, куди їздить на заробітки, привітати дружину із первістком, а потрапив на похорон. Молодий чоловік у прострації, на його обличчі – німе запитання: «Як так? Чому?». Пригнічені й усі інші члени великої родини – Іванчині батьки, троє братів, братові. Вони не можуть втямити, як маленька істота, яка впродовж 38 тижнів не завдала мамі жодного клопоту і прекрасно розвивалася, померла.
– Після того, як торік під час пологів померли дві породіллі, збаразьким медикам заборонили кесарити самостійно, – каже мати Кулецької Богдана Іванівна. – Ми просили відправити Іванку до Тернополя або викликати звідти бригаду. Та Олексяк нам сказала: навіщо різати молоду жінку, їй же потім ще народжувати. Страхала тим, що немовлята тяжко відходять після наркозу і що тернопільська бригада візьме 5 тисяч гривень за послуги. Та хто тоді думав про гроші? Я не кажу, що ми багаті чи бідні, але коли мова йшла про життя дитини, то ми б ті 5 тисяч знайшли…
Родичі породіллі вважають, що лікар банально не хотіла втрачати пацієнтку, від родичів якої після успішного завершення пологів гарантовано отримала б гонорар.
Поки плід був у навколоплідних водах, пуповина ніяк не загрожувала життю дитини. Але коли почалися потуги і плід став просуватися родовими шляхами до тазу, пуповина намоталася на шию і задушила немовля. У медицині є відповідний термін – «справжній вузол пуповини». Цей підступний зашморг і не дозволив доньці Кулецьких з’явитися на світ. Так пояснює обставини справи Валентина Олексяк. Медик, котра, за її ж словами, «у родзалі вже 35 років», каже, що випадки мертвонародження дітей не такі вже й поодинокі.– Кожна жінка перед пологами, особливо першими, просить: щось робіть, я не можу, я вмираю, – говорить Валентина Олексяк. – Я постійно була біля Іванни і пояснювала, чому її так болить і чому ми, медики, на її думку, «тягнемо». Через такі муки проходить кожна жінка. Перші пологи тривають майже добу, а у Іванки вони пройшли всього за вісім з половиною годин. У благополучних випадках, коли дитина йде у таз, серцебиття помалу, але прослуховується. Під час пологів я слухала плід Іванки два рази, але серце немовляти не билося. Породіллі про це у такий час ніхто не повідомляє, тому що стрес може спровокувати кровотечу. Коли, витягнувши немовля, ми побачили, що воно не дихає, відразу викликали анестезіолога, але мертву дитину він оживити не міг. Така була акушерська ситуація. У ній ніхто нічого не міг виправити…
На розтині, додала Валентина Олексяк, підтвердився зроблений нею попередній висновок про причину смерті – туге обвиття пуповиною навколо шиї плоду.
На переконання Валентини Дмитрівни, оперативне втручання не змінило б ситуацію. Тим паче, за її словами, для кесарського розтину потрібні певні покази: передлежання плаценти у породіллі, великий плід, кровотеча, клінічно вузький таз. У Іванки Кулецької такі покази були відсутні.
Цього тижня збаразькі, а згодом і тернопільські медики проведуть консиліум, за результатами якого зроблять остаточні висновки про причину смерті немовляти.
На жаль, ніхто не відміняв дитячу смертність, констатувала Валентина Олексяк. Вона запевнила, що після перенесеного Іванці Кулецькій ніщо не зашкодить мати дітей у майбутньому. Проте молода жінка вже зареклася коли-небудь народжувати у Збаражі.
Худобиськи які