П'ятниця, 05 квітня 2013, 12:24
Після публікації на нашому порталі статті На Тернопільщині церковники за сприяння і тиску чиновників фактично знущаються над дітьми-інвалідами на адресу редакції ТТ поступило чимало дзвінків, повідомлень від людей, які з приводу описаних подій мають власну точку зору.
Звісно, як і в будь-якому конфлікті, є кілька «правд». А в ситуації, коли до подій, як в данному випадку, дотична ще й та чи інша церква, то звинувачень на свою сторону не оберешся. Адже така вже ментальність західноукраїнців – споконвіку ми віримо, що отці, ксьондзи, священники тощо – безгрішні та завжди праві. І проти них не можна й слова сказати. А ще багато з людей вірять, що й чиновники є ледь не «святі», і їх треба обовязково похвалити публічно, а журналістів, які, бачте, осмілилися написати про владоможців нехвалебно, одразу звинувачують в «замовності», «брехні», «некомпетентності» і т.п.
Ну що ж, скільки людей - стільки думок. Кожен має право висловити свою точку зору і позицію. Нижче дослівно наводимо листа, який «Тернопільський тиждень» отримав від групи чортківчан.
Лист-звернення від батьків дітей-інвалідів міста Чорткова.
В ЗМІ з’явилися дві публікації: одна під назвою «Церква та світська влада в Чорткові хочуть «вициганити» у дітей-інвалідів приміщення?» та публікація «На Тернопільщині церковники за сприяння і тиску чиновників фактично знущаються над дітьми-інвалідами», що змусило нас – батьків дітей-інвалідів, відреагувати на ці публікації.
Перш за все цей наш лист-звернння змусили написати обставини, які виникли з потребою реально і дієво надавати реабілітацію та лікування нашим дітям-інвалідам, оскільки цього в м. Чорткові не робиться.
Сьогодні наша група дітей-інвалідів налічує більше трьох десятків дітей, в тому числі і діти онкологічно хворі, які теж потребують не тільки лікування, а й духовної і психологічної підтримки. На сьогодні до нас долучилися більше тридцяти волонтерів-професіоналів (психологи, лікарі, вчителі), які можуть надавати допомогу нашим дітям-інвалідам.
Існуючий центр «Дорога в життя» не в силі надавати адекватну допомогу нашим дітям інвалідам, і тому наша група батьків дітей-інвалідів організувалася як благодійний районний соціальний центр «Дім милосердя», мета якого – надати нашим дітям необхідну щоденну реабілітацію, тобто: масаж, психомоторика, логопедія, спілкування з іншими дітьми і т. д. Коли вчасно займатися з дітьми, які мають проблему з психо-мовними розладами, діти почнуть говорити і розуміти певні речі, а діти з фізичними проблемами почнуть ходити. Наприклад: якщо дітям з ДЦП робити вчасно масаж, займатися на спеціальних тренажерах, робити спеціальні вправи, то діти зможуть почати ходити. Тому ми з групою батьків дітей-інвалідів вирішили щось реально робити у м. Чортові для наших дітей-інвалідів.
Реабілітації потребують понад 300 дітей-інвалідів тільки по Чортківському районі, а у м. Чорткові понад 150 дітей. У центрі «Дорога в життя» рахується 16 дітей-інвалідів, але реально там перебуває 5 дітей. В садочку № 5 є спеціальна група, де теж є 16 дітей, але разом з дітьми з багатодітних і неблагополучних сімей. До речі, хочемо довести до відома, що наші діти-інваліди дуже гарно доповнюють дітей із неблагополучних сімей, тому що здорові діти не йдуть на контакт і спілкування до дітей-інвалідів, а діти з неповноцінних і бідних сімей дуже гарно з ними контактують, спілкуються, граються і таке інше. Дуже добре видно результат такого спілкування, а діти, котрі здорові, вчаться любити, допомагати хворим дітям, і тому є можливість для дітей з неблагополучних сімей змінити своє життя, і не йти стежками своїх батьків. Ми добре знаємо, що діти з неблагополучних сімей часто закінчують наркотиками, алкоголем і тюрмою. Тому ці речі нас, батьків дітей-інвалідів, дуже турбують. Ми звернулися до п. Марії Анісенко, яка керує центром «Дорога в життя» з проханням об’єднатися разом і вже реально щось робити, тому що через 10-20 років нашим дітям це все не буде потрібне. Однак п. Марія Анісенко відмовилася співпрацювати, але дуже цікаво, що десять років ці дітки, які знаходяться в центрі «Дорога в життя», перебувають в підвалі міської ради.
Ще виникає питання, де решта понад сто дітей-інвалідів, і що на сьогодні з ними робиться? Ми зіткнулися з плачевним станом цих решти дітей і їх батьків. Вони практично всі знаходяться вдома, хто більш фінансово спроможний, продовжує возити своїх дітей по різних клініках, а хто ні, той просто опустив руки. На це ми, батьки, спокійно дивитися більше не можемо. Ми зрозуміли, що з центром «Дорога в життя» ми будемо просто стояти на місці, і це питання ніколи не вирішиться. Тому ми звернулися до органів районної і міської влади, і до Церкви, з проханням нам допомогти. Нами було направлене прохання до органів влади ефективно вирішити цю проблему, тому що в центрі «Дорога в життя» діти знаходяться в непристосованих для цього умовах. Ми попросили створити комісію по вирішенню цього питання і влада пішла нам назустріч. На аварійне приміщення тренажеру, яке знаходиться по вул. Монастирська 1, влада не має реально коштів, щоби його відремонтувати і утримувати, а центр «Дорога в життя» знаходиться на балансі районної ради. Тому були пропозиції, щоб якнайкраще і якнайшвидше вирішити це питання, а саме: перший поверх, який налічує 320 кв. м., буде належати центру «Дорога в життя», і це для 16 дітей, думаємо буде краще, ніж в підвалі; другий поверх влада надає Єпархіальному управлінню, яке готове відремонтувати другий і побудувати третій поверх для потреб благодійної організації «Дім милосердя», де будуть знаходитися наші діти-інваліди. Ми, батьки дітей-інвалідів, погодилися на цю пропозицію, в тому числі і п. Марія Анісенко, яка керує центром «Дорога в життя», і ніякого пресування на засіданні в адміністративному будинку Чортківської районної ради, ні з боку влади, ні з боку Церкви, не було.
В інтернет-журналі «Тернопільський тиждень» розміщені статті, які у своїй суті є неправдивими і образливими, оскільки події засідання є викривленими з точністю до навпаки. Ми, батьки, більшості дітей-інвалідів, у випадку, якщо надалі буде продовжуватися така ситуація, будемо змушені звернутися до різних державних органів, і до телебачення, для того, щоб правдиво висвітлити і реально вирішити дану проблему. Звертаємося до авторів вище згаданих публікацій. Ми, батьки і діти, є дуже зранені, і не раньте нас більше. Якщо не можете нічого зробити, то дайте зробити іншим. Для нас, батьків дітей-інвалідів, не важливою є назва центру, і яка Церква буде нам сприяти. Для нас важливо, щоб наші діти мали належну реабілітацію. Тому ми звертатимемося до депутатів, районних і міських рад, і всіх чиновників допомогти нам, реально і тверезо підійти до вирішення цієї важливої проблеми.
Багато батьків радіє, що появилася реальна можливість, що Церква хоче допомогти нам у нашій проблемі. Ми не хочемо втрачати такий великий шанс, тому що нам потрібна не тільки моральна, але і духовна та матеріальна підтримка. Просимо всіх віднестися до цієї ситуації з розумінням і виявити милосердя до цих обділених дітей-інвалідів. Надіємося, що ми разом з місцевою владою та з Церквою зможемо надати дітям можливість відчути радість життя, створити для дітей не тільки умови для існування, але умови для справжнього і повноцінного життя, яке буде приносити їм радість. Ми зможемо створити групи дітей, які будуть вчитись готувати їжу, плести макраме, в’язати, та інше, що дасть їм змогу бути пристосованими до життя. Необхідно надати їм можливість спілкуватися зі здоровим середовищем
Щодо реабілітаційного центру для алкоголіків та наркоманів, то вони будуть в сільській місцевості і не будуть загрозою, про яку переживають керуючі і працівники центру «Дорога в життя».
На сьогодні створена благодійна організація «Дім милосердя», яка разом з владою і Церквою робить реальні кроки служіння ближньому.
Батьки дітей-інвалідів м. Чорткова
Дубина Тетяна
Аксеновська Ірина
Крок Галина
Стельмах Анастасія
Лисеченко-Картанська Христина
Панасик Леся
Худобиськи які
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису