На Тернопільщині через свавілля депутата-регіонала чимало чиновників можуть позбутися посад

Четвер, 23 травня 2013, 15:17

У невеликому містечку Збараж коїться дивна річ: у багатодітної сім’ї брутально відбирають частину подвір’я.

Родина Боднарів мужньо боролася із депутатом-регіоналом, також головним лікарем місцевої лікарні, який незаконно прагне заволодіти частиною площі подвір’я, яка за усіма документами належить багатодітній сім’ї. Це обурило депутата, і тому він доклав чимало зусиль, аби заволодіти даною земельною ділянкою. При чому – не зовсім чесними шляхами. Рік судової тяганини, яка вже виснажила сім’ю Боднарів і морально, і фінансово, довели, що справедливості добитися важко. Особливо у маленькому районному центрі, де, через страх перед можновладцем, закриваються двері усіх інстанцій і документи переробляються так, як потрібно йому.

Деталі резонансної справи настільки шокуючі, що, в разі викриття хоча б одного елементу, без роботи можуть залишитися посадовці різних інстанцій Збаража.

Саме цим пояснюються численні фальсифікації документів, звернення та запити від родини, які здебільшого залишаються без відповідей. Тривалий час справа не мала розголосу, однак події останніх місяців змушують матір трьох дітей шукати захисту та підтримки у журналістів.
Пані Руслана у п’ятницю, 24 травня о 13 годині завітає до «Тернопільського прес-клубу», щоб розповісти журналістам про деталі справи, початок якої сягає 2004 року, коли було придбане подвір’я із незаконно збудованою на ньому спорудою. Руслана Боднар пред’явить журналістам усі документи а також висновки експертів, на які чомусь не зважив суд міста Збаража, а також фото споруди, яка незаконно зведена на подвір’ї родини, і яку зараз депутат-регіонал прагне приватизувати.

А почалася ця скандальна історія з десяток років тому. Ось що розповіла пані Руслана.

«У 2004 році мій чоловік – Боднар Володимир Васильович, придбав житловий будинок у місті Збараж по вулиці Івана Прашка, 11. Цей будинок був придбаний разом із господарськими будівлями, що розміщені на закріпленій за будинком території, площею приблизно 3 сотих, що може підтвердити договір купівлі-продажу від 04 листопада 2004 року. Даний будинок продав нам Флейтута Михайло Ярославович. Коли ми оглядали вже куплене господарство, то виявили, що на нашому сараї, зазначеному в інвентарній книзі під літерою «Б», є двоповерхова надбудова невідомого призначення. На наше запитання «Що це?», попередній господар пояснив, що цю надбудову здійснив головний лікар Збаразької районної лікарні Стасишен Олександр Сергійович. Здійснив він цю надбудову у 1994 році, коли Флейтута М.Я. не проживав у цьому будинку. Однак, плануючи в майбутньому продавати цей будинок, пан Флейтута вирішив не вступати у спір стосовно законності даного самовільного будівництва, але і письмової згоди на здійснення надбудови не писав.

Усі наші проблеми почалися тоді, коли ми почали виготовляти Державний акт на право власності на земельну ділянку. Під час обміру меж належної моєму чоловікові земельної ділянки, ми показали інвентарну книгу, у якій чітко вказано межі подвір’я і закріплену на обслуговування житлового будинку територію. Людям з землевпорядного підприємства, які здійснювали виготовлення документації, я повідомила, що надбудова на нашому сараї нам не належить. Коли власник цієї фірми Букатович Д. почув прізвище людини, що здійснила надбудову, то відмовився міряти частинку подвір’я, що знаходилася під нашим сараєм. На моє усне звернення «Чому вона не підлягає приватизації?» цей чоловік повідомив, що Стасишен О.С. має право власності на цю надбудову і земля під цією спорудою може бути надана лише у спільне користування двох власників. Аналогічну усну відповідь я одержала і від землевпорядника Збаразької міської ради Мартиненко Ольги Миколаївни. Оскільки мій чоловік не погодився щоб частина нашого подвір’я у власності ще якихось людей, то договір сервітуту укладати ми відмовились. В результаті цього нам видали Державний акт на земельну ділянку, площею 0,029 га, а ці 0,018 га, що знаходяться під нашим сараєм, залишилися у комунальній власності Збаразької міської ради.

Деякий час ми не придавали значення надбудові на нашому подвір’ї. Думали, що у Стасишена О.С. є документи на цю споруду. Та й інших турбот вистачало. Протягом кількох років наша сім’я займалася реконструкцією купленого будинку, ремонтами. Потім у нас народилося ще двоє діток протягом 2009 та 2010 року. Зараз їх у нас троє. Ми не думали про якісь неприємності.

Однак, літом 2012 року виникла необхідність спілкуватися з сусідами, зокрема із дочкою та зятем Стасишена О.С., що мешкають по вулиці Шевченка, 2/6 м. Збаража. Ці люди прийшли до нас на подвір’я і почали вимагати, щоб ми дали їм дозвіл на проведення реконструкції та укріплення їхньої надбудови. У нас дуже маленьке подвір’ячко та й споруда їхня вже в досить похиленому стані у бік нашого будинку. Ми відмовили їм, мотивуючи тим, що старовинний підвал, який знаходиться зразу перед сараєм, може завалитися через їхню діяльність. Також ми вважали недоцільною робити якесь укріплення даної споруди, бо воно було би неефективним і запропонували Стасишенам продати нам цю споруду для її подальшого демонтажу. У відповідь на це зять Стасишена - Сиротюк Олександр, заявив, що він будь-якою ціною зробить у цьому приміщенні сауну і повністю забере і низ споруди, тобто наш сарай, і землю під нею приватизує собі. Продавати надбудову вони категорично відмовилися.

Тоді я звернулася в Інспекцію ДАБК Тернопільської області із заявою стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства під час будівництва Стасишеним О.С. Вони повідомили мені наступне: Стасишен О.С. власнимисилами, без затвердженоїпроектної документації, без реєстраціїоб'єктаворганах інспекціїДАБК,без відповідногодокумента, який даєправо виконуватибудівельніроботи,в1994 роціпроводив будівельніроботизспорудженнядвоповерховоїбудівлірозміромв плані 4,0х6,7м,яказбудовананеякісно з використанням невідповіднихбудівельних матеріалів та конструкцій,чимпорушив ст.9, 27 Закону України"Про архітектурну діяльність".

Аналогічну відповідь я одержала і від начальника Управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА:було встановлено, що будівництво Стасишеном О.С. здійснено самовільно, без будь-яких дозвільних документів та проектної документації, що підтвердив Збаразький районний архітектор. Візуально обстеживши незаконну надбудову господарської будівлі комісія виявила, що будівництво здійснено непрофесійно будівлю та має яркі ознаки суцільного будівельного браку. Зокрема, виявлено прогин та руйнування несучих монолітних елементів перекриття та відхилення повздовжньої цегляної стіни від вертикалі назовні до 30 см. Загалом, вказана надбудова невідомого призначення носить ознаки аварійного стану і такий технічний стан будівлі несе пряму загрозу здоров’ю та життю моєї родини.

Коли ми взнали, що дана надбудова є незаконною і будь-яких документів на право власності на неї у Стасишена О.С. немає, мій чоловік подав у вересні 2012 року у Збаразький районний суд позовну заяву «Про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинковолодінням шляхом знесення самочинно збудованої споруди». Суд по даній справі триває й досі.

В жовтні 2012 року мій чоловік звернувся вже в письмовій формі із заявою на ім’я міського голови Бочарова М.Г., з проханням на черговій сесії Збаразької міської ради винести на розгляд питання про передачу у власність йому земельної ділянку на якій розміщений сарай, що належить йому на підставі права власності. Однак, пан Бочаров М.Г. та його заступниця Мартиненко О.М. відмовили у вирішенні даного питання навіть не винісши його на розгляд сесії. Більш того, вони знову, але вже в письмовій формі, вказали завідомо неправдиву інформацію стосовно права власності на надбудову над нашим сараєм (лист міської ради від 08.10.2012 р. №03-599/2.6). Начебто цією надбудовою володіє інша особа, яку і не вказали. Вони не знали, що результати перевірки, здійсненої за моїми зверненнями суперечать їхнім відповідям. Права власності на дану споруду Стасишеном О.С. не виготовлено і до сьогоднішнього дня, хоч і намагаються здійснити це незаконними методами, про які я розповім і покажу далі.

Збаразька міська рада є третьою стороною без пред’явлення вимог у вище вказаній мною судовій справі. Однак, головою міської ради Бочаровим М.Г. та його заступником Мартиненко О.М. на суд подаються завідомо неправдиві дані, які можуть бути сприйняті суддею як докази по справі на користь відповідача – Стасишена О.С. Зокрема, є відповідь Бочарова М.Г. адвокату відповідача Берегуляку В.Ф. (від 23.11.2012 р. №03-638/2.6, ) у якій вказано, що мій чоловік Боднар В.В. не має права власності на сарай під літерою «Б», оскільки навіть не купував його ніколи. Це вже є неправдою, оскільки і в договорі купівлі-продажу і у Свідоцтві на право власності на нерухоме майно ця господарська будівля зазначена. Також, цими ж посадовими особами, не зважаючи на звернення мого чоловіка (28 січня 2013 року) про утримання від виготовлення будь-яких документів на узаконення надбудови Стасишеном О.С. до закінчення суду, було видане рішення виконкому Збаразької міської ради від 01.03.2013 року №12 «Про оформлення права власності на гараж з літньою кухнею по вул..Шевченка,2 за громадянином Стасишеним О.С.» . Тобто, вони не зважаючи, що дана споруда є незаконною і аварійною, а також, що вона знаходиться на вулиці Івана Прашка і стоїть на будинковолодінні під номером 11 - присвоїли їй зовсім іншу адресу- Шевченка,2!

Зробили чиновники Збаразької міської ради це рішення на основі Декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 21.01.2013 року №ТП 141130210, яку затвердила Інспекція ДАБК Тернопільської області, не перевіривши реального стану «готовності» цього об’єкта, хоч і знали про його аварійність (але адреса у цій Декларації вказана «Прашка» без номера)

Однак і тут не обійшлося без обману. Дана Декларація підписана самим Стасишеном Олександром Сергійовчем і він також розписався у ній, що несе відповідальність за достовірність поданих ним даних. Чому я звинувачую його в обмані? Тому, що судом була видана ухвала про призначення будівельно-технічної експертизи. Експерт Фенц Марія Іванівна у Висновку будівельно-технічної експертизи №02 від 31.01.2013 року чітко вказала, що дана споруда знаходиться в незадовільному стані та перешкоджає безпечній експлуатації будинковолодіння по вулиці Прашка, 11 в м. Збаражі.

Таким чином, виходить, що міський голова Бочаров Михайло Григорович, його заступниця Мартиненко Ольга Миколаївна, а також і сам Стасишен Олександр Сергійович, використовують будь-які неправомірні методи, щоб забрати у нас цю споруду та земельну ділянку під нею, при цьому підробляючи документи за попередньою змовою між собою.

Я не прошу Вас вплинути на суд. Однак звертаюся до Вас, як матір трьох малолітніх дітей, щоб Ви вплинули на дії вище вказаних мною осіб і не дозволили їм робити підлі махінації з документами.

Також, на остаток, хочу звернути Вашу увагу на те, що пан Стасишен О.С., крім того, що головний лікар Збаразької центральної лікарні і депутат від партії регіонів, є ще й членом постійнодіючої комісії з питань соціальної політики та праці, охорони здоров’я, сім’ї, материнства і дитинства.

Ось так охороняє…"

alt