Четвер, 23 травня 2013, 18:44
Як відомо, 20 травня у Тернополі відбулася позачергова сесія міської ради, на якій розглядали лише одне питання – законність дій правоохоронців під час сутички зі свободівцями у Парку Слави 9 травня.
Сесію скликали на підставі клопотання голови депутатської фракції ВО «Свобода» в Тернопільській міській раді І. Бурди та численних звернень громадських організацій. При цьому, представляти інтереси тих, хто «численно» звертався, захотіла лише одна громадська організація – прийшов Семен Гордій, який представляв Українську Народну Раду.
Не було у залі засідань і запрошених представників УМВСУ та прокуратури, хоча депутати очікували звітів начальника Тернопільського міського відділу УМВСУ в області О. Хілюка і прокурора Тернополя В. Сідорова про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на території міста, а також щодо дій правоохоронних органів 9 травня біля Пагорба Слави.
Тому міський голова Сергій Надал запросив до слова по одному представнику кожної фракції, а потім і усіх бажаючих, щоб ті висловили бачення своєї партії подій 9 травня.
Розпочали, звичайно ж, зі «Свободи».Потім виступив Петро Мандзій – представник «Нашої України». Але, оскільки він висловив думку, що 9 травня варто було би проігнорувати комуністів, його сприйняли, як «ворога народу». Виступаючи згодом, навіть народні депутати ще не раз образливо згадували в своїх промовах Петра Мандзія, а дехто навіть згадав його сина. Складалося враження, що у сесійній залі не може бути іншої думки, ніж та, яку має більшість – ВО «Свобода».
Щоправда, гарно «розклала все по поличках» позафракційна Марія Бабюк (округ №26). Її виступ сприйняли схвально навіть свободівці. Вона наголосила, що колись начальник міліції не боявся в місті зняти пам’ятник Леніну, а тепер от головний міліціонер навіть не прозвітував і не сказав відкрито, що йому не сподобалося.
Пропонуємо вашій увазі деякі найнесподіваніші та найгостріші цитати, які прозвучали на 33-ій позачерговій сесії міської ради.
Богдан Попадин, ВО «Свобода»:
Слава Богу, що українська мова є дуже багатою і навіть словоблуддя можна прикрити гарними фразами.
Суди так чогось спішилися, що навіть номер рішення нашого неправильно вказали.
В кожного є свій округ. Мій округ №14 великий, як три села.
До речі, Старий парк, бо саме так офіційно називається ця пам’ятка природи, а взагаліто історична назва цього Старого парку і того пагорбу – не пагорб слави, а пагорб трьохсотліття берестейської унії.
Серед нас є присутній депутат міської ради Олег Шумило. Його – колишнього правоохоронця, офіцера міліції в запасі, спеціально нацькували і собака покусала за бедро.
Там було дуже багато всякого войська, у всяких формах: чорних, синіх камуфльованих. Але ні на одному з цих так званих космонавтів-правоохоронців я не бачив чітких написів на шоломах, на грудях, на спині.
Ви скажете знову брехня? Та не брехня!
Я свідком був того, коли без всяких підстав, тобто нагло, оті в тих чорних казанках на голові, як коні зашторені – нічо не бачать, хотіли захопити депутата.
За останніх два роки в нас в Тернополі більше 400 осіб отримали паспорти громадян України. За 5 тисяч доларів вони (державні реєстратори – прим.ред.) навіть козу в метрику впишуть
Колись комусь треба бути піонерами. Піонер – це не є погане слово.
Не важливо, чи ти міністр, хоть начальник обласної міліції, ніяк вони не можуть зрозуміти, що їх призначили. А ми – обрані. І це дуже велика різниця. У нас люди мають відчувати різницю між призначеним, навіть сім’єю так званою, і обраними людьми.
Пропозиції: 1. Визнати роботу тернопільської міліції незадовільною. 2. Нехай то буде вперше в Україні, але ми будемо піонерами, давайте, у нас є всі підстави, виведемо начальника обласної міліції зі складу виконкому. Виконком – це нам підконтрольний орган, тільки депутатам.
Петро Мандзій, «Наша Україна»:
У нас є дуже багато запитань до червоного прапора. І ніхто його не любить, і всі його ненавидять, і ніхто його не підтримує.
Але інше питання, коли з Хмельницька привозять 10 чоловік, бо в Тернополі вже немає людей, які носять червоні прапори, і ми всі ведемося на цю провокацію. Міліція виставила своїх 500 людей, ми виставили своїх.
Почитайте трішки політологію і психологію: саме більше забуття, те, що його ігнорують.
І не треба обзивати всіх, хто як тільки хоче. Ні! Нами сьогодні “затикають” інформаційний простір всієї України.
В сьогоднішній день ми повинні інше себе показувати: які ми моральні люди, справедливі, розумні…
Суспільство не сприйняло те, що ми на сьогоднішній день на стільки збурили область: від обласного бюджету до всіх інших акцій. І як ви собі всі можете розказувати, як ви що можете говорити, цього народ не сприймає – 95-96%. Це останні опитування, які проводилися в такий простий спосіб.
Ми не можемо маніпулювати думкою громадян.
Я попросив би градус політизації, який є в області, його треба знизити.
Нашими руками роблять друге президентство Януковича.
Марія Бабюк, позафракційна, округ №26:
Давайте покажемо, що ми є господарями. Але ми це маємо робити грамотно, чітко і законно, на жаль, дотримуючись діючого, хай навіть антиукраїнського законодавства.
Ми не є господарями в місті. Нами потурають і роблять, як хочуть.
Треба думати, що ми на теренах Західної України і якщо ми є щирі українці, то ми маємо над всіма цими питаннями думати, показувати правильно приклад всій Україні – грамотний, законний.
Приймемо рішення після звіту, коли кожен із нас, не боячись, ми знали на що ми йдемо, ми прийшли від народу депутатами, значить ми маємо не боятися, висловити свою позицію.
Я розумію, що нашим депутатам Верховної ради дуже важко.
Володимир Стаюра, депутат обласної ради:
Ми розуміємо, що топтатися на кістках мертвих – це напевно блюзнірство.
Міліція почала топтати людей і чомусь інші опозиційні сили вважають, що це нормально.
Пройтися по депутатах – це пройтися по громаді Тернополя.
Раби дійсно не роблять революцію.
Михайло Головко, народний депутат України:
Як вони себе вели 9 травня? Як ланцюгові собаки кидалися на людей, на депутатів, били, рвали одяг.
Я підходив особисто до начальника області, кажу, дивіться, що ви робите – народний депутат, ви його побили, порвали сорочку. А він каже мені в очі – а я бачив, а ви самі впали, вас ніхто не бив. Оце відповідь генерала.
В суді суддя обурюється – як ви могли прирівняти нацистську символіку до радянської?
Ми маємо дати належну оцінку, як побратими у Львові.
Не менти в погонах мають нам розказувати, як ми маємо себе вести.
Ми тут є господарями і маємо жити за нашими правилами.
Ми ухвалили рішення, значить воно є легітимне. На другий рік ми знову будемо відстоювати таке рішення.
Люба Вовк, Погляд
Худобиськи які