Нове на сайті:
"Тернопіль для ЗСУ: 16-й батальйон отримує крила та міць" У Тернополі судитимуть ще одного пособника окупантів Понад шість мільярдів гривень податків і зборів отримали місцеві бюджети Тернопільщини Корупція в Україні не має меж Тернополянин Володимир Драбчук збирає донати, підкорюючи гори в амуніції У Тернополі судитимуть псевдопрокурорку з Луганщини Бухгалтери КП "Тернопільводоканал" не шкодували собі на премії Тернопільські слідчі з СБУ зібрали доказову базу на одну з перших колаборанток “Інноваційний захист українського неба”: Тернопіль придбає SpaceRay MT2000 для ЗСУ Понад 3000 військових отримали допомогу: Тернопіль підтримує захисників “Від інструментів до безпеки”: Тернопіль передав бензопили для ЗСУ Тернопіль: острів чистого повітря чи жертва брудних ігор? Інноваційні “очі” в небі: Тернопіль передав ЗСУ 50 новітніх дронів Найкраща школа в області - не в Тернополі Тернопіль для ЗСУ: Сергій Надал про нову техніку, що рятує захисників

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

Кажуть, що улюбленим анекдотом Сергія Єсеніна був анекдот про годинник. А саме: «В одного чоловіка запитали, чому він не носить годинник, невже у нього його немає?». «Чому ж, є» , – відповів той. «А чому не носите?» – «Так незручно, знаєте, – гирі, маятник»…

Звичайно, у всі часи одяг людини, взуття, зрештою, годинник -  були частиною іміджу власника цих речей. Бо, як кажуть, «встречают по одежке». Та проводжають все-таки – «по-уму». Завжди, коли бачу, як посадовець поволеньки виносить себе із джипа з номерами, де купа нулів і одна непарна цифра, чи акуратненько, як печатку кладе свої туфлі на земельку, йдучи назустріч «народу», згадую процитовані анекдот і прислів’я.    Згадались вони мені і під час нещодавної зустрічі з міським головою Тернополя.

Сама подія не варта уваги, зрештою, не про неї йдеться, а про маленьку деталь у гардеробі мера Тернополя. Це – … швейцарський годинник LONGINES. Таке справжнє ювелірне диво, напевно з’явилося у Сергія Віталійовича Надала не так і давно. Адже у декларації про доходи за 2012 рік, із щомісячною зарплатою в 11 тисяч гривень, тернопільський мер про таку «цяцьку», вартістю щонайменше 30 тисяч гривень, не згадав.

А що, не можна носити дорогу річ? – може сказати мер. Та ради Бога, можна, але, знаєте, щось воно муляє, ні не квакає, а саме -  муляє у душі. Звичайно, це особиста справа мера надягати на руку швейцарський годинник із ремінцем з крокодилячої шкіри чи ні, йдучи на зустріч із молоддю у міській раді. Нехай це навіть подарунок «друзів», нехай навіть і «дуже любих друзів», які так люблять мера і його посаду, що дарують такіречі. Нехай, навіть придбав цей годинник сам мер – економив, недоїдав і за кілька місяців все-таки купив вимріяний годинник. Отой, що з Швейцарії. Нехай… Але все-таки, подібна демонстрація успішності керівника з огляду на ситуацію в економіці міста, її, так би мовити соціального портрету з вічними ямами на дорогах, житлово-комунально-каналізаційними проблемами, отак блиснути  в очі таким к годинником – знак неповаги до громади. Або пофігізму. Це ви, забиті і замучені насущними щоденними проблемами про виживання, а це Я – зі  своїм LONGINES.  Зрештою, хіба це так багато – 30 тисяч гривень?! Адже ж, наприклад, може собі надіти на руку голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян теж швейцарський годинник і нічого. Правда, у губернатора годинник за 100 тисяч доларів, а тут – нещасних 30 тисяч гривень і стільки емоцій, може подумати мер…

До речі, щодо пана Хоптяна, то уважні тернопільські журналісти, які ретельно упродовж років слідкували за тим, як тернопільський час позитивно вливає на годинникове благополуччя голови ОДА,  зауважили таку закономірність. З кожним роком у пана Хоптяна годинники стають все дорожчими і дорожчими. Прийшовши на найвищу посаду в області три роки тому з крісла голови Підволочиської райдержадміністрації, Валентин Антонович  мав доволі скромний, навіть потертий, годинник. А вже у жовтні 2011 року, після дня народження, на руці губернатора зателіпалася перша швейцарська «цяцька». Нині Валентин Хоптян надає перевагу годинникам Patek Philippe, одним із найдорожчих у світі. «Початкова» лінія моделей компанії – від 9000 доларів США. Немала сума, як на зарплату голови ОДА – 10 тисяч 944 гривні у місяць.

А оце недавно Валентин Хоптян «козирнув» годинником цієї ж швейцарської марки Patek Philippe , але елітного класу – Perpetual Calendar 5940J, номінальна вартість якого 91 тисяча 400 доларів. Що до інших годинників губернатора із серії Patek Philippe, то в Україні їх можна купити від 15 тисяч доларів…

Кажуть, що сапфіровий швейцарський годинник LONGINES, який мав на руці міський голова Сергій Надал під час зустрічі із молодіжнми активістами Тернополя навіть відображає фази місяця. А на годиннику тернопільського губернатора чітко видно символ компанії Patek Philippe – хрест іспанського ордену Калатрави, на який у XV столітті працювало понад 200 тисяч селян.

Я не знаю, скільком тисячам галицьким селян і скільки їм треба працювати, щоб заробити спільно на те, що носить на руці державний службовець, «регіонал» пан Хоптян. Я також не знаю, скільки тисяч фаз місяця має відбутися, за які середньостатичний працівник ЖКГ Тернополя може придбати собі годинник LONGINES. Той, що у державного службовця, мера Тернополя, «свободівця» пана Сергія Надала…

Знаю лиш одне. Усі годинники, навіть найдорожчі мають властивість зупинятися. Причин багато. І серед них, кажуть астрологи – аритмія у господарів хронометрів. Не серця, додам, а аритмія совісті…

Орест Сарматський, corruptua.org

 

 

Коментарі  

 
-2 #1 Денис 22.08.2013 06:06
в мене зарплата коло 4 тисяч. і умудряюст відкладати, щоб потім купити собі якусь дорогу цяцьку. то чого Надала так не може робити? в нього трохи більша зарплата
 
Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу.