Середа, 01 лютого 2012, 21:16
А журналісти, які щопонеділка ходять з ним на каву, цього не помічають …
У 1937 році в помешкання одного радянського адмірала у Ленінграді серед ночі увірвалися енкаведисти. Його прийшли арештувати. Поки чоловік прощався з рідними, бо знав що не повернеться додому живим, «предки» теперішніх феесбешників вилучали його речі, документи тощо. Один юний лейтенант, порпаючись у білизні «ворога народу», зустрівшись поглядом з адміралом, опустив очі і сказав: «Вибачте, така вже робота…»
На що кадровий військовий сплюнув і відповів: «А от роботу, юначе, кожен вибирає собі самостійно …»
До чого ми дали таку преамбулу? А от до чого. Днями Оленка Беднарська (з якою, до слова, ніхто з редакції «Тернопільського тижня" не знайомий), розповсюдила свої міркування стосовно того, хто і для чого ходить по понеділках на каву з міським головою Тернополя Сергієм Надалом. Багато сайтів, в тому числі й наш, цю статтю опублікували. В нас вона під назвою Хто ходить на каву до мера Тернополя?
В результаті, як нам стало зрозуміло, в коментарях до цієї сміливо висловленої позиції було дуже багато гидоти і паплюження на різних порталах (на «ТТ» ні, бо ми свідомо прибираємо можливість коментування таких матеріалів, тому що на власному досвіді знаємо, наскільки неадекватні та примітивні інколи бувають користувачі нету.)
Не знаємо як і хто, а ми однозначно висловлюємо підтримку авторці. Але від себе додамо, що насправді журналісти ходять на такі зустрічі з «владикою» Тернополя з різних причин. Назвемо основні – хтось йде на таке міроприємство, бо його туди посилає керівництво ЗМІ, інші змушені там бути, бо їхні медіа «співпрацють» з паном Надалом і партією «Свобода», ще хтось любить «посвітитися» при камерах і примелькатися градоначальнику, для деяких журналістів така зустріч реально є чи не єдиною можливістю взяти в мера певний коментар і т. п. Тобто, не ображаючи колег, зазначимо, що причини їхнього кавопиття з Сергійом Віталійовичем, багато.
Є також і певні ЗМІ, представників яких туди не те що не запрошують, а які свідомо не хочуть йти на ці «паті», щоб згодом не бути хоч чимось зобов’язаним владі (і ми в цьому числі).
Але тепер повернемося до того, що ми хотіли сказати важливого. Насправді, такі кавові посиденьки сильно «попахують» корупцією. Без перебільшення. Просто уважно проаналізуйте наступне.
Сергій Надал як міський голова Тернополя, а за сумісництвом і головна посадова особа органу місцевого самоврядування, щотижня порушує Кодекс законів про працю та Закон України про протидію корупції.
Робить він це в присутності журналістів, яких щопонеділка на 11 год. запрошують на неформальне спілкування з мером. Відбуваються такі зустрічі на другому поверсі кафе "Mon falcone" за адресою вул. Й.Сліпого, 5.
Враховуючи, що міський голова С.Надал імовірно є кумом прокурора міста С.Банаха (такі чутки ходять вже давноТернополем), то стає зрозуміло, чому прокуратура "не бачить" ознак корупції (каву як мерові, так і журналістам оплачують за рахунок закладу, такий висновок ми робимо з власних джерел, оскільки офіційно представники мерії ніде, якщо не помиляємося, не згадували про те, що ці «брифінги» оплачує, приміром, той же пан Надал з власної кишені або хтось з його побратимів) і порушень трудового законодавства (НЕ ЗАБУВАЙМО, що зустріч відбувається в РОБОЧИЙ ЧАС, коли міський голова зобовязаний виконувати свої безпосередні обовязки).
Зважаючи на все вищевикладене, стає зрозумілим боязнь міського голови проводити офіційні прес-конференції (остання, нагадаємо, відбулася з нагоди першого року перебування при владі), яка має і свої позитиви (для пана мера, звісно). Адже за неофіційну інформацію можна не нести відповідальності, тому пан Надал на таких зустрічах часто дозволяє собі говорити речі, які не відповідають дійсності (див.нашу публікацію про ресторан "Україна"). І хіба можна після всього цього сказати, що міський голова Тернополя не хитрий і не розумний? Звичайно, ні. Що-що, а перестраховуватися він вміє. І тільки нетреба зараз нам закидати все ту ж «нелюбов сайту до партії та її представника». Це простий аналіз речей, які відбуваються в нашому, а не «їхньому» Тернополі… А ще, потенційні критики, уважно ознайомтеся з вітчизняним законодавством, яке дає чітке розуміння, що таке корупційні дії держслужбовців…
P.S.Цікаво, що попередник Сергія Надала на посаді мера Тернополя Роман Заставний для журналістів проводив виключно офіційні прес-коференції. Щоправда, була кілька спроб і у нього неофіційного спілкування з представниками ЗМІ. Одного разу пан Заставний навіть організував поїздку до себе в будинок у Великі Гаї, накрив «поляну» і хотів бути демократичним. Багатьом такий захід сподобався. Здебільшого журналісти були приємно вражені тою зустріччю. Хоча й тоді не обійшлося без «ложки дьогтю». Адже один з так званих «акул пера» з газети, яка завжди відрізнялася жовтизною і скандальністю в подачі матеріалів, і який в домі екс-мера чарка за чаркою з апетитом вливав у себе «Метаксу» і наминав канапки з червоною рибою, згодом в своїй газеті обгадив не тільки Заставного за цю зустріч, а й своїх колег-журналістів, назвавши «халявщиками». При цьому, що не зрозуміло, пишуща братія в Тернополі і далі спілкується з цим «творцем». Ну не всі, звісно. Є й такі, хто після того вечора, а згодом і пасквіля в цій газеті, яка позиціонує себе як одна з найтиражніших, не подає навіть руки для привітання цьому місцевому «піховшику»…