Вівторок, 29 березня 2011, 20:28
Навколо ”воріт обласного центру” й далі багато бомжів та пияків
Памятаєте, як влада Тернополя протягом багатьох років намагається донести до свідомості городян і гостей ”месідж” про те, що Тернопіль – це місто для життя. Мається, напевне, на увазі, що наш обласний центр – зразковий в плані комфортного проживаня в ньому, затишний, сучасний і безпечний. На жаль, як би нам цього не хотілося, але насправді реальність має дещо інший вигляд. Ми щодня їздимо дорогами, на яких замість якісного асфальтового покриття ями на ямах. У громадському транспорті, особливо у маршрутках, хамство водіїв, антисанітарія та перенасичення пасажирами. На вулицях і ринках засилля бродячих агресивних псів, які вже становлять неабияку небезпеку для людей, про що ”кричать” ЗМІ, але влада не спроможна допомогти. Та й загалом – негатив на кожному кроці, без перебільшення.
”Тернопільський тиждень” спільно з небайдужими журналістами та читачами розпочинає публікувати своєрідні фоторепортажі, які яскраво, відверто і, на жаль, правдиво, ілюструють сьогодення Тернополя. Можливо цим самим ми зможемо підказати представникам влади, які не бачать із-за тонованих шиб своїх джипів і затишних кабінетів всю сірість й убогість життя у Тернополі. І дуже сподіваємося, що буде відповідне реагування. Принаймні, ми в це віримо…
Почнімо, логічно, з ”воріт міста” – залізничного вокзалу. Вже скільки не пишуть місцеві ЗМІ про ситуацію біля і на залізничному вокзалі міста Тернополя, а нічого не змінюється - бомжі та алкоголіки живуть там фактично не приховуючись. Купити на привокзальній площі та в ближніх кіосках і магазинах можна все – від ”лівої” горілки до ”великого кохання”. Приватні таксисти й далі поводять себе як вікінги на завойованій території – встановлюють власні розцінки на послуги, грають в карти і веселяться (добре, що хоч алкоголь не вживають).
Але все ж найперша проблема вокзалу і прилеглої території – це бомжі та пияки. Їх там, таке враження, десятки.
От і днями довелося стати свідком сцени, коли в у вечірній час безпосередньо перед розкладом руху поїздів старенька жіночка-бомж просто вляглася спати, ще й перед цим собі ”повечеряла” булочкою і горілкою. За пів години повз ”відпочиваючу” жінку пройшли сотні людей, декілька правоохоронців та працівників вокзалу. Але ця ”картина” не привернула їхньої уваги. Зате двоє грузинів, які в цей час купували в касі білети, дивилися на стареньку, яка розляглася в центрі вокзалу, як на щось небачене. Один з них навіть підійшов до неї, але пересвідчившись, що старенька дихає, похитав головою і пішов до товариша. А мені стало цікаво, чи ці двоє грузинів бува не з делегації міста Батумі, яка в ці дні саме перебувала в Тернополі на запрошення міського голови Сергія Надала?
Олекса Ярич