Понеділок, 04 квітня 2011, 22:18

А де ж люстрація “по-свободівськи”?

Ми продовжуємо серію публікацій про тих осіб, що оточують міського голову Тернополя Сергія Надала. В першому матеріалі йшлося про заступника з питань економіки Володимира Камінського. Прочитати цю статтю можна тут.

Найдосвідченіший екс-кандидат в команді

А в сьогоднішній публікації ми згадаємо про першого заступника мера Тернополя Петра Ландяка, який свого часу також був не проти зайняти головне владне крісло в обласному центрі. Щоправда, в останні дні передвиборчої гонитви – 2010, він публічно підтримав свого конкурента, а нині діючого міського голову Тернополя, свободівця Сергія Надала.

Петро Дмитрович є найдосвідченішим в команді міського голови. Це стосується не лише прожитих років, але і тих посад та життєвого багажу, які він має в своєму активі.

Двічі депутат міської ради, голова обласної організації партії «Громадянська позиція» - ці “регалії” дають йому можливість почуватися впевнено серед політиків-новачків теперішньої міської ради. Присутність партійного лідера А.Гриценка в парламенті також додає Петру Дмитровичу суттєвих бонусів. Можливо, саме тому йому довірили найскладнішу ділянку роботи – житлово-комунальну галузь. 

Ревізор-комуніст – права рука націоналіста-мера

Єдиний мінус, який відразу кидається в очі – це минуле пана Ландяка. З червня 1984 року по січень 1989 року він працював ревізором, старшим ревізором, начальником відділу КРУ (контрольно-ревізійне управління) Тернопільської облспоживспілки, а з січня 1989 року по червень 1992 року був провідним спеціалістом відділу торгівлі Тернопільського облвиконкому (тепер облдержадміністрації). Якщо посади рівня виконавців не завжди бралися до уваги партійним керівництво відомої до 1991 року партії, то очолення контролюючого підрозділу обласної спілки споживчих товариств не могло пройти поза увагою відповідних органів і Петро Дмитрович, якщо постарається, то компартійний квиток ще би в своїх архівах зміг відшукати. Очевидно, плюсів в біографії та можливостях пана Ландяка міський голова побачив більше, тому про люстрацію комсомольців, комуністів та кагебістів він вперто мовчить.

Логіка проста: ви виганяєте мене з посади, а я з трибуни міської ради говорю все, про що дізнався будучи першим заступником.

Призначаючи П.Ландяка першим заступником міського голови, за неперевіреною інформацією, депутати вже розробляли схему проведення перевиборів на його мажоритарному окрузі (суміщати посаду у виконавчому комітеті та депутатські повноваження заборонено українським законодавством). На фоні загальної любові тернополян до свободівців, провести перевибори при підтримці самого Петра Дмитровича, як то кажуть, справа техніки. Таким чином, все лягало в красивий пасьянс: міський голова отримував ще одного депутата (до речі, при такому розкладі це міг бути черговий бізнесмен, який зміг би поповнити партійну касу), а також цапа-відбувайла п.Ландяка, якого можна в кращих свободівських традиціях весноючи літомзробити винним у провалі роботи житлово-комунального господарства та черговим голосуванням просто вигнати з членів виконавчого комітету.

Проте, досвід, як то кажуть, взяв своє. Несподівано для всіх, Петро Дмитрович відмовляється бути членом виконавчого комітету, зберігаючи за собою депутатський мандат, який стає його страховкою перебування на посаді. Логіка проста: ви виганяєте мене з посади, я з трибуни міської ради говорю все, про що дізнався будучи першим заступником. Можливо, це змусило міського голову більше рахуватися зі своїм колегою, бо навіть дарувати ноутбук в школу, де вчиться дочка пана Надала, вони їздили удвох.

            

Заступник-бізнесмен

Проте, присутність Петра Ландяка у владі має і комерційний зиск. Будучи депутатом міської ради двох скликань (1998 та 2002 років), він приватизував мало не половину приміщення на вул. 15 квітня, яке в народі називають «болгарським магазином», ні разу не перемонтувавши заїзд до цього будинку. Хоча великі автомобілі, які там їздять і найбільше шкодять проїзду, є машини, що привозять товар в магазин Петра Дмитровича.

Схожа ситуація є і біля магазину «Універсам», який теж належить пану Ландяку. Це, крім того, територія його виборчого округу, де внаслідок будівництва багатоповерхівки підприємством іншого депутата – пана Лила, система стоків дощової води так і не з’явилася і мешканці будинку №29 по проспекту Злуки з кожним дощем мають проблеми з добиранням додому. 

До речі, на момент призначення П.Ландяка на посаду тривало судове засідання за позовом Петра Дмитровича до міської ради з приводу оплати за офіс, який знаходиться в гуртожитку за магазином «Універсам». Якщо раніше пан Петро сплачував підприємству «Текстерно» не більше 3 гривень (!!!) за квадратний метр, то зараз ціна, у зв’язку з тим, що власником стала міська рада, суттєво підросла. Це і стало причиною судової суперечки між владою та вже тепер її представником.

Спершу критикував галузь – тепер нею керує

Інший напрямок бізнесової діяльності Петра Дмитровича – це постачання продуктів в садочки нашого міста. Він там не є монополістом, однак, знаючі люди кажуть, що домовленості про обмін товарів з іншим підприємцем таки існують. Правда зараз поки тендер на новий бюджетний рік не оголошений, залишається загадкою, що, якої якості і за якими цінами їдять дошкільнята?

Незважаючи на те, що Петро Ландяк є головою Асоціації споживачів житлово-комунальних послуг, активність цієї організації суттєво зменшилась, відколи Петро Дмитрович сам очолив галузь, яку так критикував до вступу на посаду. Головним досягненням П.Ландяка міський голова вважає зменшення претензій мешканців до надавачів житлово-комунальних послуг, а отже зменшення повернених коштів за ненадані послуги. Чи це дійсно так, хай оцінку дають тернополяни, а Петро Дмитрович продовжує керувати житлово-комунальним господарством, незважаючи навіть на те, що від нього забрані всі інші повноваження, якими впродовж декількох попередніх каденцій мав перший заступник.

Олекса Ярич