П'ятниця, 18 травня 2012, 11:13
Хоча міліція також до цього доклался “траснпортними послугами”
9 травня Тернопіль знову опинивсь у центрі уваги всієї України. Як відомо, в історії кожного народу є події, які не стирають час і політика. До таких подій в Україні належить 9 травня. Звичайно, історичні факти можна інтерпретувати по-різному. Але те, що трапилося у Тернополі 9 травня цього року, інакше як ганьбою і дурістю не назвеш. Мабуть, представників «Свободи» нічого так і не навчили минулорічні події у Львові.
Неофіційна передвиборча аґітація вже давно розпочалась і дві політичні сили – Комуністична партія України та ВО «Свобода» своїми діями намагалися 9 травня заробити максимум політичних балів у свого потенційного електорату. А чому б не зробити політичне шоу на пам’яті та кістках людей, які перемогли нацизм?!
До речі, з німцями боролись як Червона армія, так і Українська Повстанська Армія. Ну добре, не вважає ВО «Свобода» День перемоги святом, то навіщо ж заважати відзначати його іншим людям, які безпосередньо брали участь у військових діях і яких нині залишилося так мало, або їхнім родинам, котрі пам’ятають розповіді батьків, дідусів про героїчні й часто трагічні події німецько-радянської війни. Історію і пам’ять не зітреш. День Перемоги чи День пам’яті жертв Другої світової війни? На жаль, сьогодні це більше політичне питання, яке роздувають політики. А може, День пам’яті жертв дехто з наших новоспечених політиків вважає Днем скорботи за розгромленим нацистсько-фашистським режимом?
Але навіщо в українців забирати День перемоги. Чи не забагато у нас уже Днів пам’яті? Як на мене, нині маємо виховувати українців як націю переможців. У Другій світовій війні загинули мільйони українців, які воювали в різних арміях. Вони боролися за свою землю, родину. Звичайно, це і наша перемога, бо українці дійшли до Берліна.
Тим часом Тернопільська обласна рада напередодні 9 травня прийняла рішення про відзначення 500-річчя від дня перемоги українсько-литовського війська у битві з татарами під Вишневцем. Що ж, нехай, тільки точніше українсько-польсько-литовського. Зрештою та й чи варто порівнювати масштаби битви біля с. Лопушне (нині Лановецького району) і події Другої світової війни… Чому ми можемо відзначати перемогу здебільшого поляків і литовців, а День перемоги має стати днем пам’яті? Може, події 28 квітня 1512 року слід назвати також Днем пам’яті?
Загальновідома істина: не можна заробляти політичні бонуси на крові, кістках і пам’яті. Але свободівці на це не зважають.
Ще одне підтвердження того, що це була політична піар-акція «Свободи», – у штовханині з міліцією не брали участь знані «любителі» поштовхатись і покіпішувати голова обласної ради Олексій Кайда (пригадайте минулорічні події у Львові) та Михайло Головко. Адже обидва мають намір потрапити до Верховної Ради, а тут, не дай, Боже, заведуть карну справу та ще й засудять, тоді прощавай депутатство. Натомість відзначився керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Ігор Дулеба, як він сам любить говорити, «друга людина в області», котрий намагався будь-що виділитися з лави свободівців, що атакували правоохоронців - це видно на багатьох світлинах, розміщених на інтернет-сайтах. Ну не щастить чолов’язі цього року: то пес покусав, то стусанів отримав…
Жарти жартами, а уявіть: якби не було правоохоронців і свободівці почали б відбирати і шматувати прапори в нерідко старших людей, які йшли в колоні комуністів... Який це був би скандал і сором для Тернополя! Як цьому зраділа б Росія, як козиряла б арґументом: у Тернополі б’ють ветеранів. Із якою заявою виступив би Путін, мабуть, знову би закликав відібрати в України Євро-2012, бо тут процвітає нацизм. І як би російського лідера підтримали б авторитетні європейські політики, які й так закликали проіґнорувати чи відібрати в України свято футболу. Тож кому на руку була би ця провокація? Мабуть, тільки не на українську.
P.S. Голова облради Олексій Кайда того дня був на місці подій в джинсах і білому светрі, при цьому намагався грати роль такого собі миротворця, який нібито намагався вирішити ситуацію перемовинами з керівництвом правоохоронців (виборча кампанія на носі, нагадаємо, тут не до махання кулаками такому “шанованому чоловязі” - прим.ТТ). Звісно, міліціонери також “облажалися”, адже те, що, їхній автобус привіз людей з червоними прапорами, що чітко видно на одному з відео, наштовхує на певні роздуми...
Василь Залужний