13 травня 2012 року на 83-му році життя перестало битися серце українського громадсько-політичного діяча, голови братства ОУН-УПА Подільського краю «Лисоня», учасника Другої світової війни, вояка УПА, чудового батька та хорошої людини Касінчука Петра Юрійовича.

Петро Касінчук був легендою Подільського краю: Учасник акцій Руху, створення Спілки політв'язнів і репресованих у Тернополі. Член Тернопільського обласного проводу Конгресу Українських Націоналістів, голова Булави Всеукраїнського Братства ОУН-УПА імені Романа Шухевича-Тараса Чупринки, діяльний в інших громадських організаціях. Він усе своє свідоме життя відстоював українську національну ідею, часто ризикуючи власним життям – за Україну в 17 років у сутичці з підрозділом НКДБ Петра Касінчука заарештували і засудили на 15 років каторжних робіт. Тюремні грати, ув’язнення, переслідування – усе це періодично випадало на його долю, але не зламало його стійкого патріотизму і віри в незалежну Українську державу. Вихований на засадах християнської моралі й національної ідеї, Петро Касінчук змалку увібрав у свою душу любов до України і ненависть до її ворогів. За такими ж принципами виховав двох синів та доньку.

Прожите ним життя – героїчний подвиг на благо Батьківщини. Імена таких людей, як Петро Касінчук не стираються з історії, не забуваються в людських серцях. Час його, на превеликий жаль, скінчився. Але його ідеї і праця залишили незвичайний слід на українській землі.

Пам’ять про видатного земляка завжди житиме в наших серцях.