Завдяки утриманню на стабільному рівні господарки міста, активному розвитку видовищного сектору, та потужному піар-супроводу кожного свого кроку, меру Тернополя Сергію Надалу, який відзначатиме другий рік на своїй посаді, вдалося закріпити за собою імідж позитивно-стабільного керівника міста. Забезпечивши городянам „хліб та видовища” мер має хороше прикриття від критики, та можливість відносно спокійно вирішувати потрібні господарські питання на користь зручних йому людей.

Миспробуємо проаналізувати роботу міського голови за ці два роки, структурувавши текст, на кілька розділів.

Передвиборчі обіцянки

Безкоштовний проїзд містом всім пільговикам без жодних обмежень, вирішення сміттєвої проблеми, чисті підʼїзди та теплий тротуар – саме ці сентенції найчастіше звучали в передвиборчих спітчах Сергій Надала. Порівняно з іншими кандидатами лідер мерських перегонів, варто сказати, був скромний – ані „Діснейленду” ані по 10 соток землі кожному городянину не обіцяв. Однак, як і слід було очікувати, багато наобіцяного не виконав.

-         Проїзд в міських автобусах з приходом нової каденції подорожчав, а пенсіонерам і досі доводиться проситися в «маршрутки».

-         Сміттєпереробна лінія, на яку, за участю Надала ще в статусі депутата облради, було витрачено два мільйони гривень, досі стоїть „памʼятником безгосподарності” в Львівській області.

-         Створення мережі „Соціальних магазинів” перетворилося на фарс в той момент коли кілька з них закрилися незадовго після урочистого відкриття.

-         Обіцяні біотуалети в парках відсутні в достатній кількості навіть на великі свята, коли в парк сходяться тисячі людей.

В той же час, варто відзначити і виконання обіцянок, подекуди навіть несподіване.

- В парках міста стало світліше, і напевне навіть трохи чистіше.

- Пряма он-лайн трансляція сесії міськради відбувається.

- Більшість зупинок в місті облаштували навісами, або й спорудили нові.

- Тротуар з підігрівом, ідею якого висміяли ще до обрання Надала мером, таки облаштували і він функціонує.

Щодо прибирання вулиць, дворів та підʼїздів Тернополя, красоти спортивних і дитячих майданчиків, то тут важко сказати, чи відбулося якесь покращення. Десь щось зʼявляється, десь –ламається. Різкої тенденції не відчутно. Однак, варто сказати, попрічники Надала, які перед виборами власноруч показово активно полірували підʼїзди, після виборів там точно не зʼявлялися.

Сміттєва тема

Сміттєва проблема, якою конкуренти фактично „потопили” попереднього мера Романа Заставного,  зараз на щастя для Надала, нагору гостро не спливає. Хоча, якщо розібратися, то ситуація з вивезенням непотребу з міста, від часів Заставного не змінилася абсолютно. Як і тоді сміття возять в Малашівці, в карʼєр, який екологи вимагали закрити більше десяти років тому. Як і Заставний, Надал вирішив „відкуповуватися” від невдоволених селян, які змушені жити біля смітника. Однак, якщо попередній очільник міста робив це у відкритий спосіб, перераховуючи гроші з міського бюджету, то теперішня влада, одноразово зробивши це, перейшла до іншого методу. При міськраді створили спеціальний фонд. Його, за „ наполегливим проханням” влади наповнюють  підприємства, що займаються вивозом сміття. Здавалося б мешканці міста виграли – бо гроші селянам йдуть не з міської казни, а з кишені підприємців. Насправді, це було б виграшно, якби не той факт, що напередодні створення цього фонду ціну за вивіз сміття для тернополян підняли.

Сміттєва тема, наспрадні, є благодатною для конкурентів Надала, бо окрім того, що мерії не вдалося залучити до роботи куплену за два мільйони сміттєсортувальну лінію, то й зрушень в спорудженні сміттєпереробного заводу, як і в пошуку нового полігону для сміттєзвалища немає. Кілька декларацій про зацікавлення чергових іноземців нашим сміттям так і залишилися деклараціями. Тож чим ближче буде до місцевих виборів, тим вірогідніше, що цю тему хтось може почати активно піднімати. Тож чергова „сміттєва криза” в місті не виключена.

Надал – радикал

В перший же рік своєї роботи на посаді мера Сергій Надал відзначився кількома вчинками, що закріпили за ним імідж радикального і цілеспрямованого керівника. Ці кроки варто відмітити.

Найгучніший з них – знесення каплички сектантів в парку Національного відродження. Такого масового конфлікту, за участю міської ради, в Тернополі, напевне, ще не було. Завдяки бульдозерам, десяткам „беркутівців” та переважному громадському схваленню, мерії вдалося досягнути того, що, здавалося б, було уже неможливе. Ні церкви, ні хреста ні вежі, що були збудовані самовільно, в парку не стало. Невизнані сектанти групками досі збираються на цьому місці, однак, це відбувається в такій формі, що не бентежить нікого. Знищення церкви стало, напевне, єдиним і безпрецендентим прикладом кардинальної боротьби з самобудом в місті. Нажаль, єдиним.

Ще одна радикальна перемога Наддала, пише ДОБА, наведення порядку з несанкціонованою торгівлею на тротуарах біля речового ринку. Її можна було б не згадувати, якби за бабусь-торгашів біля „Збруча” показово не бралося попереднє керівництво мерії.Показово, однак безрезультатно. Новому керівництву, завдяки муніципальній поліції, таки вдалося надовго звільнити тротуари від торгівлі. На рік стабільності біля „Збруча” сили  вистачило.  Що буде далі – побачимо.