Тема спорту та його фінансового забезпечення залишається актуальною для Тернопільщини вже тривалий час. Тож давайте проаналізуємо, наскільки кошти, що виділяються з обласного бюджету на галузь фізичної культури та спорту, є достатніми, і які існують тенденції та системні проблеми у зв’язку з цим.

   Насамперед слід відзначити, що головним розпорядником коштів обласного бюджету в галузі  є Управління фізичної культури та спорту Тернопільської обласної державної адміністрації, яке певний час очолював і автор цих рядків. Наприкінці кожного року ця установа  формує план асигнувань та надає обласній адміністрації пропозиції щодо бюджету на наступний рік. Формується цей план, в першу чергу, на основі Єдиного календаря спортивних заходів, який готує Міністерство молоді та спорту, а також місцевого календаря спортивних заходів. Для прикладу, щороку в Єдиному календарі спортивних заходів України передбачено проведення більше двох тисяч заходів та змагань у всіх визнаних видах спорту. Це змагання національного та міжнародного рівнів, на участь та підготовку до яких Міністерство закладає певні кошти на підставі розрахунків та пропозицій профільних всеукраїнських федерацій з різних видів спорту. На місцевому рівні відбувається подібний процес, коли обласні федерації подають свої календарні плани з пропозиціями щодо проведення чемпіонатів області, навчально-тренувальних зборів, участі збірних команд області у всеукраїнських змаганнях тощо.  Таким чином Управління спорту формує єдиний документ, де вказані всі видатки, необхідні на здійснення передбачених заходів, з відповідними розрахунками, куди включені і всі бюджетні запити отримувачів коштів «нижчого рівня». Відтак облдержадміністрація розглядає пропозиції профільного управління та формує бюджет, виходячи з прогнозованих доходів та збалансовуючи в їх межах видатки.

   Для прикладу проілюструємо в цифрах. Проект бюджету, скажімо, передбачає проведення 300 місцевих та участь спортсменів в 300 всеукраїнських спортивних заходах, оплату роботи штату обласних спортивних шкіл та установ, видатки на їх утримання та заходи, кошти на інвентар тощо. Сума у проекті складає 30 мільйонів гривень. Однак у бюджеті області департаментом фінансів на галузь передбачено лише 22 мільйони, і обласна рада голосує за бюджет з саме такою сумою.  Тобто виділяють лише 73 відсотки від запланованих і обґрунтованих  розрахунками грошових потреб. Як правило, у виділені кошти включають так звані «захищені статті» – зарплати та кошти на утримання (оплата енергоносіїв і оренда), а зменшення відбувається за рахунок коштів на основну діяльність – проведення змагань і навчально-тренувальних зборів, участь збірних команд області у всеукраїнських змаганнях і таке інше.

   Щороку ситуація повторюється – фізична культура та спорт фінансуються «за залишковим» принципом, в повному об’ємі закладаються тільки кошти на зарплату та утримання з розрахунку  встановлених в країні мінімальних зарплат та тарифів на енергоносії.  В подібній ситуації перебувають й інші гуманітарні галузі, як, наприклад, молодіжна політика, освіта, культура. Достатніх коштів на розвиток, проведення заходів, капітальні ремонти чи інвентар не виділяється. Це зумовлено невисокими доходами обласного бюджету та потребою в оптимізації видатків. По мірі зростання  доходів обласного бюджету щороку зростає і сума видатків на галузь. Наприклад, в 2017 році власні доходи обласного бюджету становили біля 400 мільйонів гривень, а видатки на галузь – 22,8 мільйона. В 2018 році власних доходів було 732 мільйони, а видатків на спорт – 29,8. В 2019-му ці цифри становили відповідно 603 і 35,9, а в поточному 2020 році, при прогнозованих доходах у 732 мільйони, видатки на спорт передбачені в сумі 39,3 мільйони гривень. Як бачимо, сума коштів, виділених Управлінню фізичної культури та спорту ОДА, щороку зростає. Це зумовлено, в першу чергу, закладеним індексом інфляції, підвищенням мінімальної заробітної плати та зростанням встановлених тарифів на енергоносії.  Однак наявними коштами лише підтримується діючий штат та забезпечується утримання споруд і баз,  коштів на їх модернізацію чи будівництво вже не вистачає. Якщо ж взяти до уваги постійне подорожчання вартості проїзду, проживання та добових витрат для спортсменів під час навчально-тренувальних зборів і змагань, а також факт системної економії на коштах для здійснення заходів, то стає очевидним, що можливості для спортсменів не ростуть, а перебувають у стані стагнації, тобто застою.

   Наприклад, на проведення навчально-тренувальних зборів та змагань з олімпійських видів спорту на 2019 рік було передбачено 3,59 мільйона гривень, а на 2020-й – 4,1 мільйона. Мізерне зростання фінансування аж ніяк не здатне компенсувати зростання витрат на проїзд, проживання, харчування та проведення змагань, що відбулося порівняно з  минулим роком. Крім того, виділені щороку суми, як мінімум, втричі менші від тих, які Управління спорту пропонує виділяти на заходи.

Яким же чином забезпечується основна діяльність в умовах такого хронічного недофінансування? Тут є кілька шляхів. Перший – відмова у фінансуванні окремих місцевих заходів, і тоді тягар проведення офіційних чемпіонатів області лягає на організаторів – місцеву федерацію, учасників, малочисельних спонсорів.  Другий – відмова у фінансуванні навчально-тренувальних зборів  для збірних команд області при підготовці до всеукраїнських змагань. Третій – відмова у фінансуванні поїздки, проживання та харчування спортсменам – членам збірних команд у всеукраїнських змаганнях. Четвертий – лише часткове фінансування збірних команд для участі у всеукраїнських змаганнях, тобто коли фінансуються лише кілька спортсменів збірної, а решта їдуть за власний рахунок.

   Отже, «жертвами» недофінансування щоразу стають спортсмени, які не мають змоги виступати на місцевих чи всеукраїнських змаганнях через брак коштів. А також їх тренери  та загалом колективи спортивних шкіл і клубів, які не можуть взяти участь у потрібних відбіркових змаганнях, на належному рівні підготуватись вдома і поїхати на всеукраїнські змагання. Часті претензії з боку батьків юних спортсменів та тренерів до Управління фізичної культури і спорту є цілком зрозумілими. Однак і вони повинні розуміти – бюджет повинен бути збалансованим, і суми видатків ніяк не можуть перевищувати суми доходів. Описаний стан речей  зумовлюють один з найнижчих  в Україні показник доходів нашої області та загалом низькі доходи в бюджетах усіх рівнів, великі соціальні видатки, гарантовані державою, а також типова їх нераціональність  Натомість держава потребує росту доходів своїх громадян, підприємств, і, відповідно, бюджетів усіх рівнів, прозорих умов для інвестицій та бізнесу, продуктивної  роботи банківської сфери, адекватного законодавства та ефективного адміністрування з боку центральних та місцевих органів влади. Тоді вирішаться і фінансові проблеми нашого спорту.

 Віктор Мацикур