Янукович звільнив із посади голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Костюка і призначив на цю посаду Віктора Шемчука. Обидва укази опубліковані на офіційному сайті президента 4 березня 2013 року.

Кого ж вирішив Янукович призначити замість Костюка? Що це за фігура? Оскільки це публічна персона, що займає посаду, від якої залежить доля понад 2 млн. мешканців Львівщини, спробуємо проаналізувати деякі факти з його бурхливої життєдіяльності.

З офіційної біографії Віктора Шемчука випливає, що народився він у 1970 році в Тернополі, закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, юридичний факультет. Після цього почав робити стрімку кар’єру в прокуратурі:

З лютого по липень 1993 — стажист на посаді помічника прокурора м. Тернополя.

Липень 1993 — травень 1994 — стажист на посаді слідчого прокуратури м. Тернополя.

Травень — липень 1994 — стажист на посаді помічника прокурора м. Тернополя.

Серпень 1994 — листопад 1997 — помічник прокурора м. Тернополя.

Листопад 1997 — січень 1998 — слідчий, січень 1998 — січень 1999 — старший слідчий прокуратури м. Тернополя.

Січень  — червень 1999 — слідчий прокуратури Сімферопольського району.

Червень 1999 — березень 2000 — заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами боротьби з організованою злочинністю.

Березень 2000 — лютий 2005 — начальник відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Автономної Республіки Крим.

Лютий — березень 2005 — в. о. прокурора АР Крим.

Березень — грудень 2005 — заступник Генерального прокурора України — прокурор АР Крим.

Березень 2005 — лютий 2007 — прокурор АР Крим.

22 лютого — 4 травня 2007 — Постійний представник Президента України в АР Крим.

Травень 2007 — прокурор АР Крим.

24 травня — 1 червня 2007 — в. о. Генерального прокурора України.

Травень — липень 2007 — член Ради національної безпеки і оборони України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 33 в списку. На час виборів: заступник Генерального прокурора України — прокурор АР Крим, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з 11.2007). У червні 2010 року увійшов до коаліції «Стабільність і реформи».[1]. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з 12.2007), голова підкомітету з питань вдосконалення законодавства про адміністративні правопорушення (з 05.2008).

Якщо проглянути інформацію, яка друкувалась про Віктора Шемчука в ЗМІ, то можна натрапити на статтю, опубліковану 16 листопада 2007 року в газеті «2000» під назвою «Виктор Шемчук: Эскиз непарадного портрета прокурора в интерьере земельного дележа...» В цій статті видання наводить цілий ряд досі невідомих або ж маловідомих моментів з біографії Віктора Шемчука.

Зокрема, видання зазначає, що  «в 2000 р. в Полтаві Віктор Шемчук був затриманий міліцією у компанії тернопільського кримінального «авторитета» на прізвисько Айсберг на похоронах іншого авторитета – Калини». Далі у статті в газеті «2000» йдеться: «Невже мають рацію ті, хто вважає, що поява Шемчука в Криму якимось чином має відношення до того, що він розслідував в рідному Тернополі справу про зґвалтування, порушену проти активного члена кримської ОЗГ «Сейлем» Миколи Пашкова? Останній вийшов на волю через кілька днів після затримання. Незабаром Віктор Шемчук із сім'єю переїхав до Сімферополя». Також газета відзначає прив’язаність Шемчука до іномарок та джипів. Зокрема, автори статті стверджують, що кримський благодійний фонд «Правопорядок і правосуддя» впродовж півтора року подарував кримській прокуратурі джип «Міцсубіші», на якому за інформацією газети, начебто їздив сам Шемчук, пару «Фольксвагенів», кілька «Тойот» та автомобілів «Шкода».

Також газета «2000» наводить наступну інформацію: «Віктора Шемчука приблизно в той же період стали поза очі називати «паралельним мером» Ялти і Лівадії. Нечисті на руку місцеві керівники зітхнули з полегшенням - вони точно знали, як, з ким і за яку суму можна «вирішити питання». Так закладалася злочинна система «кришування» земельних махінацій в автономії. Вона цілком успішно працює і сьогодні. За 3 квартал 2007 р. Держземінспекцією Криму в прокуратуру направлено 397 матеріалів. З них на розгляді в органах прокуратури перебуває 43. Тобто - трохи більше десяти відсотків. У підсумку це призводить до того, що на ділянках, по яких роками йдуть свідомо безрезультатні тяжби, будуються елітні котеджі і пансіонати, а злодійкуваті чиновники продовжують шматувати землю, як пиріг на власній тарілці. А прокурорські працівники, які контролюють цей процес, отримують подяку якщо не «живими» грошима, то земельними ділянками».

У свою чергу на сайті львівської газети «Високий замок» 3 березня 2013 року з’явився матеріалпід назвою «Поїзд Костюка пішов…», в якому, серед іншого, зазначено: «Політологи найбільше пов’язують Віктора Шемчука саме із Давидом Жванією, звертають увагу на те, що потрапив він у «Нашу Україну»  за квотою «Народної Самооборони», а до «НС» — через групу Жванії, який був одним із головних «помаранчевих» фінансистів. Давид Жванія - позапартійний, перейшов у фракцію Партії регіонів. Очевидно, коли переходив, йому пообіцяли квоту «своїх людей» у владі. Можна припустити, що однією людиною із цієї квоти і є Віктор Шемчук».

В цій же статті «Високого замку» наводиться важлива інформація про батька Віктора Шемчука: «Джерела «ВЗ» розповіли, що батько Віктора Шемчука за радянських часів обіймав високу партійну посаду — другого секретаря обкому партії у Тернополі. Він був настільки авторитетною людиною, що одразу почали поважати і сина. Коли Віктор-молодший навчався в університеті, йому у гуртожитку виділили для проживання окремий блок (!)». Схоже, що батько Віктора Шемчука згадується упаспорті територіальної громади Воронівецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області в розділі «Шановані ветерани та ініціативні люди, що проживають в громаді, відомі люди, вихідці з територіальної громади» - Шемчук Віктор Іванович, 1937 року народження, освіта вища, економіст, закінчив Вищу партійну школу, працював другим секретарем Тернопільського обкому партії. З цих даних випливає, що новопризначений губернатор Львівщини є дитям вищої комуністичної номенклатури, чи можна тоді припустити, що він так чи інакше був пов’язаний із КДБ? До речі, як відомо, в Радянському Союзі на посаду другого секретаря зазвичай ставили людину Москви, яка часто була офіцером КДБ. То ж чи можна це саме сказати про батька нового губернатора Львівщини? І в такому випадку, ким був його дід, Іван Шемчук, чи мав він  відношення до комуністичних спецслужб? Ось до чого призводить те, що в Україні так і не було проведено люстрації, і в нашій державі досі призначають на високі державні посади осіб, щодо яких існує підозра, чи були вони  причетними до КДБ.

Отже, на основі інформації, опублікованій в газеті «2000», «Високому замку» та інших джерелах можна висунути версію, що Віктор Шемчук пов’язаний із злочинними угрупуваннями. Тоді виникає питання: навіщо Янукович його призначив? Чи означає це, що на Львівщину хочуть завести донбаські кримінальні угрупування? Чи можна зробити висновок, що призначення Шемчука пов’язане із бажанням Януковича зачистити Львівщину, як була свого часу здійснена зачистка Криму, Києва, Харкова? Поки депутати, обрані до Верховної Ради у мажоритарних округах Львівщини, зосередили свою увагу на Києві, криворізько-донбаські гідра, як можна припустити, здійснить окупацію Галичини.

Але як можна допустити, щоб головою Львівської обласної державної адміністрації призначалась людина, яка, схоже, є близькою до Партії регіонів, в той час, коли на останніх виборах до Верховної Ради 28 жовтня 2012 року Партія регіонів на Львівщині набрала менше 5% голосів виборів – 4,7%? І якщо Віктор Шемчук так змінював своє політичне забарвлення, наче хамелеон, то чи можна припустити, що він виконував якесь спецзавдання, чи має він якесь відношення до кремлівських спецслужб, зокрема, до Головного розвід управління (ГРУ)?

Оскільки керувати Львівською областю призначено людину, яка представляє політичну силу, що практично немає підтримки на Львівщині, то чи можна говорити про узурпацію влади? Тоді треба ставити питання про те, що Західні області України можуть, згідно Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування, утворити Галицько-Волинський автономний край із прямим народовладдям. Адже призначення Януковичем Віктора Шемчука на посаду голови Львівської облдержадміністрації, без консультацій з місцевою громадою, місцевими депутатами, можна вважати викликом мешканцям Галичини. І саме на цих теренах треба розпочати очищення від криворізько-єнакіївських угрупувань, та перейти до прямого народовладдя на основі 5 статті Конституції України і Європейської хартії місцевого самоврядування.

Острів Галичина

                          

До слова, влітку минулого року на набережній Тернопільського ставу під час чемпіонату світу з водомоторних видів спорту Віктора Шемчука вшанувала міька влада і присвятила памятну зірку на Алеї слави. «Ми вирішили, що імена на цій Алеї слави повинні прив’язуватися до Тернополя. Відповідно сумнівів щодо першої зірки ні в кого не було. Вона присвячена чемпіону водно-моторних змагань, що відбулися в Тернополі у 1987 році, – Олексію Ішутіну. Тоді він захищав честь тієї країни, за яку виступав, – СРСР. Інша зірка присвячена дворазовому чемпіону світу і президенту Національної федерації водно-моторного спорту в Україні Віктору Шемчуку. Саме завдяки йому в Тернополі відроджено змагання із цього захоплюючого виду спорту. Сподіваємося, що відкриття зірки надихне його на те, щоб утретє стати чемпіоном світу», – зазначив міський голова Сергій Надал.

Віктор Шемчук наголосив на тому, що подібна алея є унікальною в тому плані, що досі в світі ще ніхто так не вшановував спортсменів. «Це приємний момент, оскільки міська влада таким чином показує те, наскільки серйозно вона ставиться до розвитку водно-моторного спорту, до людей, які вже досягли у ньому певних успіхів. Я ніде у світі не бачив подібної алеї і такого пошанування спортсменів».