Незабаром мине перший рік нової каденції Тернопільської міської ради.

Приємно споглядати, як практично усі депутати, без винятку, активно включились в роботу та не лише прискіпливо вивчають ініціативи чиновників, але і продукують власні ідеї й втілюють їх.

Детальніше про це, гадаю, вони поінформують за результатами повного року своєї роботи. Своє бачення про вклад кожного – також постараюсь згодом написати.

Зсередини роботи депутатських комісій й щоденної рутинної роботи міської ради видно масу ініціатив, самовіддачі та витрат часу дуже багатьох депутатів. Це приємно бачити. Невеличкою проблемою є лише те, що не усі тернополяни про це обізнані.

Якщо про відмінну роботу міського голови Сергія Надала завдяки вміло та якісно поставленій роботі піар-служби є вдосталь інформації, то переглядаючи пресу, слухаючи радіо, дивлячись телебачення чи їдучи в міському транспорті, пересічному мешканцю обласного центру може видатись, що взагалі незрозуміло для чого місту депутати.

Сучасна виборча система дозволила виборцю мати представництво депутатів від кожної партії, котра набрала більше 5%. Депутатський корпус, як і міський голова, представляє більшість мешканців Тернополя (якщо додати усі відсотки підтримки усіх представлених у раді партій, то ми отримаємо цифру близьку до 70%).

До речі у світі існують державні моделі управління, при котрих дійсно орган місцевого самоврядування відсутній або носить суто «атрибутивно-номінальний» характер. Такі моделі характерні тоталітарним системам, прикладом котрої може слугувати та ж сама Росія.

Гадаю, згодом депутатам варто буде подумати як вміло доносити виборцю інформацію про свої конкретні результати роботи. А вони є.

Приклад міського голови говорить про те, що важливо не лише зробити добру справу, але і професійної повідомити про неї. У народі кажуть – «піаритись».

Можна, звичайно, депутатам бути скромними і взагалі нічого не повідомляти про свою роботу, але тоді на виборах голоси здобуватиме лише той, хто добре «потратиться» на поліграфію, ролики, білборди та «гречку». Раджу навіть найбільшим скромникам все ж «піаритись».

А наскільки цей депутатський піар має під собою підґрунтя (як то кажуть – не висмоктаний з пальця) – виборець оцінить на виборах.

Депутат тернопільської міської ради Іван Сороколіт

Джерело: Погляд і Тернопільський кореспондент