Ігор Василів: «Три роки Карл, три роки... Жовтневий, готель Україна , Укрдім... жертви, поранені, покалічені... Палаючі профспілки , консерваторія... Ніч з 18 на 19, ми їдемо , ми спішимо, горить наш Майдан . Горять адмін будинки по всій Західній Україні, стрільба на дорозі під Житомиром і ми зносимо мєнтовські блокпости і ставимо свої... Карл, ніч і ми в Києві , ми на Майдані... Ми бачимо сотні киян , це сотні патріотів ... До двадцятого нас буде меньше, буде Небесна Сотня і почнеться війна... Але в ці дні ти тримав удар, ти колов бруківку і вивозив поранених, ти не Герой ти Громадянин! Я , безмежно поважаю тебе, я схиляю голову перед Небесною Сотнею , маю великий борг перед тими хто поліг на Інституцькій.... Три роки Карл, три роки, три роки як ти пишеш -Майдан, Небесна Сотня, Революція Гідності з великої букви. Три роки, як слово двохсотий не ріже тобі слух, і мені не ріже.... Ми точно не знаємо як треба зробити, але ми точно знаємо як не має бути... Ми хотіли змінити країну... і ми її змінемо»